У сестри псуються стосунки із чоловіком! Припускаю, що розлучення не за горами! Сестра втрачає здоровий глузд, коли йдеться про Василину, дочку зятя

У сестри псуються стосунки із чоловіком! Припускаю, що розлучення не за горами! Сестра втрачає здоровий глузд, коли йдеться про Василину, дочку зятя.

Я ніколи не бачила, щоб сестра так реагувала. Чомусь мені здається, що справа в заздрощах чи ревнощах, але, швидше за все, заздрість і ревнощі йдуть пліч-о-пліч.

Сестра одружена вже півтора року. Зять, Данило, чоловік у роках, йому п’ятдесят років. Сестрі тридцять вісім, у неї семирічна донька.

Батька племінниця не має. Зрозуміло, що десь він є, але де ходить – невідомо! У графу батьківства він не вписаний.

Данило дуже доброзичливо поставився до Поліни, яка відразу почала називати його татом. Поля дуже мила дівчинка, добра, допитлива, відкрита, на раз-два ладнає з людьми.

Дочка Данила, Василина, вже доросла, їй двадцять один рік. У Василини яскрава зовнішність, своєрідний стиль одягу, багато татуювань. Наскільки я знаю, дівчина заочно здобуває освіту, працює у кав’ярні.

З Василиною я познайомилася на весіллі сестри. Помітила, що Поля від неї ні на крок не відходила. Василина, своєю чергою, не гнала від себе Поліну, із задоволенням із нею поралася.

Хіба що сестра несхвально поглядала у бік Василини, але цьому було пояснення: якби воля сестри, дочка нареченого не отримала б запрошення на весілля.

Василина часто заїжджає до батька. То булочки привезе, то просто чай попити, поговорити. Постійно привозить для Поліни різні дрібниці та іграшки з книжками. Я б сказала, що Василина ставиться до Поліни по-сестринськи.

Влітку, у червні, Василині виповнилося двадцять один рік. Святкувала дівчина з друзями, потім заїхала до батька з тортиком. У день народження Данило переказав дочці грошовий подарунок.

– Приперлася, давай нам в обличчя тикати черговим татуюванням. Вихвалялася, що на батьківські гроші зробила двадцяте татуювання, – невдоволено повідомила сестра про те, як все пройшло.

– Відчепись від дівчинки, вона молода, нехай експериментує, – вкотре порадила я сестрі.

У серпні племінниці виповнилося сім років. Сестра затіяла велике свято у кафе з аніматорами. Поля запросила Василину, племінниця має телефон, тож зателефонувала і запросила. Сестра промовчала.

У день народження Поліни ми із сестрою їздили у справах: забрали торт та кульки, забрали різні дрібниці, трохи модернізували фотозону у кафе, за згодою адміністрації.

Поліна мала прийти в кафе з татом та Василиною. Гості почали підтягуватись. Приїхали Поля, Данило та Василина. Виглядала Поля так, що сестра ледь не знепритомніла.

Племінниця була в гарній сукні, з гарною зачіскою. На її руках та ногах, що виднілися з-під сукні, аквагримом були намальовані майже такі самі татуювання, як у Василини.

У тих самих місцях, дуже схожі, було видно, що «художник» старався. Племінниця гордо відповідала всім, хто цікавився:

– Мені сестра обіцяла татуювання, як у неї, й зробила!

Сестра була зла. Я намагалася її заспокоїти, але не вийшло. Поки всі веселилися, її трясло від злості. Зять помітив, спитав, що сталося.

– Вдома поговоримо! – Процідила сестра.

Головне, що іменинниця була дуже задоволена, правильно ж? Це добре, що їй подобається Василина, круто, що Василина відповідає Полі взаємністю. Простий аквагрим – не привід для скандалу!

Багато разів у Полі на обличчі були намальовані метелики та мордочки тварин. Пародії на татуювання Василини… Аквагрим же можна змити!

Після дня народження сестра дзвонила, ревіла, скаржилася, що Данило вперше підвищив на неї голос і зажадав, щоб вона вибачилася перед Василиною.

Що сестра наговорила дочці зятя, не знаю, вона посоромилася сказати. Думаю, щось серйозне, не дарма сестра кипіла від гніву, поки всі святкували День народження Поліни. Уявити страшно, скільки лихих слів сестра встигла підготувати.

Зрештою сестра перед Василиною вибачилася, на словах, а не від щирого серця. Сестра перебуває у цілковитій впевненості, що Василина зіпсувала дитяче свято. Зіпсувала? Та там усі діти їй заздрили!

Неважливо, як людина виглядає, головне, яка вона в середині. На мій погляд, Василина добра дівчина, у таких людей, зазвичай, немає каменю за пазухою.

Мені здається, сестра ревнує та заздрить одночасно. Василина — вродлива, молода, знає, чого хоче, у неї все життя попереду. Поля до неї тягнеться. У племінниці, просто рот не закривається:

– Василина дзвонила, Василина приїде, Василина сказала…Почуття, низинні почуття, сестри зачеплені. Їй треба якось упоратися з негативом!

Данило виховує Полю, невже так важко бути хоч краплю доброзичливішою до його дочки? Не приведе ні до чого доброго, якщо злість сестри тільки зростатиме. Навіщо псувати стосунки?

Данило любить дочку, навряд чи, у разі конфлікту між дружиною та дочкою, він стане на бік дружини. Розлученням пахне!

Не зараз, не найближчим часом, але рано чи пізно хтось втомиться терпіти! Ви зі мною згодні? Має сестра так поводитися з падчеркою?