У шлюбі з вже колишньою дружиною прожили майже 17 років і протягом усього часу вона на боці епізодично зустрічалася з іншим

У мене типова історія з нетиповим кінцем. У шлюбі з вже колишньою дружиною прожили майже 17 років і протягом усього часу вона на боці епізодично зустрічалася з іншим.

Як люблять говорити в таких випадках жінки: “Не на шкоду сім’ї, для емоційної зарядки, для здоров’я”. Там емоції, а в сім”ї обов’язок. Робили коханці все по-розумному, комар носа не підточить, але правда вона, як стебло, навіть крізь асфальт проб’ється. Все вийшло на світ.

Дізналася про все на початку дружина коханця, все це терпіти і пережити не змогла, спочатку знайшла мене і все розповіла, а потім розлучилася і через два роки її не стало, серце. А далі трохи клубок брехні став розплутуватися, і правда стала виходити назовні.

Спочатку коханці, загнані в кут, відчайдушно брехали, брехали до останнього, навіть коли правда вже вся майже була відома, і сенсу приховувати щось вже не було. А далі тиша та порожнеча.

Ми розлучилися. Донька (тоді їй було 15 років), лишилася зі мною. І коханці возз’єдналися, навіть після всього, що вони наробили: ні совість, ні тяжкий тягар провини за спиною їх не зупинили.

Але щастя на чужих сльозах та кістках вони збудувати не змогли. Діти коханця, приблизно того ж віку, не прийняли нове кохання батька, не пробачили його, перестали слухатися і стали все робити на зло батькові та його новій дружині.

Першою зламалася моя колишня дружина, не витримавши наслідків свого «кохання» вона з легкої руки подруг взялася за погані звички. Наступним зламався її другий чоловік. Він намагався все виправити, намагався вплинути на дітей та витягти дружину з депресії, але не вийшло.

Дружина сама падала і його тягла за собою, а діти добивали щоразу, дорікаючи зрадою сім’ї, і брехливістю. Так вони і живуть.

А ми з дочкою продовжуємо жити далі та йдемо вперед. Правда, такі рани на душі до кінця не гояться. Але таке життя. Ми навчилися не зважати на це і будувати майбутнє.