У відносинах вже 4 роки, але випадково я закохалася у його друга, думати ні про що не можу, мені здається, що потрібно розлучатися, але мама та сестра проти

З хлопцем вже 4 роки. Начебто все добре, він мене дуже любить, піклується. Незабаром планували зіграти весілля, переїхати в інше місто, купити квартиру, але, чорт візьми, мене це чомусь не радує, чим більше говорить про це, тим більше мені цього не хочеться останнім часом з ним.

Кожен вихідний як за розкладом, встали поїли, сходили в магазин. У ліжку вже давно не отримую задоволення. Він намагається зробити все що б мені було добре, а я просто прикидаюся що все ок (інакше він сильно переживає).

В інституті є одногрупник ми з ним дуже здружилися за останній час. З нічого не було, просто спілкуємося як хороші друзі. Він знає що у мене є хлопець.

Але я останнім часом не можу на нього дивитися як на друга. Зараз дружба просто на грані. Під час близькості з хлопцем я про нього думаю.

Обнімаємося з ним кожен раз коли бачимося (по-дружньому) але з кожним разом ці дружні обійми все міцніше, настрій відразу підіймається, якщо його бачу, у мене ні з ким такого не було.

Подобається він мені, немає у мене тих почуттів і емоцій коли бачу свого хлопця і друг його вчора випив і проговорився що він йому сказав що в мене теж закохався, а зізнатися боїться.

Загалом розповіла мамі й сестрі, всі на мене накинулися що хлопець хороший 4 роки разом, все пройде, такий період, і з одногрупником треба перестати спілкуватися. з одного боку мені і самій страшно руйнувати відносини, з іншого я не щаслива.

Або мама з сестрою праві? Все з хлопцем налагодиться? Я думала хлопцеві сказати як є, зраджувати перебуваючи у відносинах я не хочу і не буду.