На знак вдячності польському народові українці організували спектакль під назвою «5:00 UA», прем’єра якого відбулася нещодавно.
За словами президента Форуму театральних режисерів Сілезького воєводства Єви Невядомської, спектакль є виразом травми та бунту 14 українських артисток, яких пов’язували війна та театр.
Зі сцени Malarnia Сілезького театру лунають такі дуже важливі питання: «Що вам, поляки, матері над колискою співали, що ви такі добрі люди?»; «Якби ви прийшли до нас, чи змогли б ми вам так само допомогти?.
Під час спектаклю публіка плакала й щиро дивувалась майстерності акторів.
«Коли почалася війна, ми всі були розгублені. Усі намагалися допомогти українцям. З Робертом Таларчиком, директором Teatr Śląski, ми почали цікавитися, що відбувається з митцями, які приїхали до Польщі.
Ми знали, що в натовпі біженців, які ми бачимо на вокзалі Катовіце, є актори, режисери та танцюристи. Ми думали, що найкраще було б створити резиденцію, де митці, які втекли від війни, могли б створити щось конкретне, зосередити свої думки на творчості, яка є суттю їхнього життя», – розповіла Єва Невядомська.
Всі українські акторки отримали, які брали участь у створенні цього спектаклю, отримали місце для проживання, яке їм надав Театр Розбарк, Театр Zagłębie у Сосновці та Сілезький університет. Гроші на постановку надали театри, місцева влада Катовіце та Сілезько-Заглембська митрополія також внесла свій внесок.
Того вечора листопадовий дощ хльостав у вікна їхньої столичної квартири, наче хотів змити з фасаду…
Павло стояв на порозі своєї квартири, ніяк не наважуючись подзвонити у двері. Там, за дверима,…
– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була одягнена…
- Пані, не знаєте, автобус уже пішов? - до зупинки підбіг захеканий мужик. Саме мужик,…
Він брів нічним містом, сильно хитаючись, після прийняття доброї порції міцного. Куди забрів? Його це…
Їх завжди було троє, з дитячого садка. Смішно зізнатися, але в сорок два роки Ніна…