– В сенсі, з нами їдуть твої батьки? – Обурилася дружина

– Стасе, а ти вимкнув праску?

– Чому я?

– Ну, то ти ж останній прасував футболку! Стасе, ти що, як маленький!

Вони тільки замкнули квартиру та спустилися до машини, але довелося повертатися. Праска була відключена, очевидно, хтось зробив це машинально. Обидва не пам’ятали, хто саме.

– Гаразд, раз удома все нормально, то поїхали швидше, а то запізнимося на потяг.

Христина ще раз окинула помешкання поглядом, переконалася, що все вимкнено, і тільки після цього вийшла з дому.

Вони зі Стасом зібралися на море – вже домовилися про оренду гостьового будиночка на сім днів, і мали намір провести цей тиждень, насолоджуючись відпочинком.

На вокзалі Христина була неприємно здивована. До них підійшли Борис та Дарина – батьки Станіслава. Вони обійняли сина, який ніби чекав на них, а потім усміхнулися здивованій Христині.

– Добрий день… а ви Стаса приїхали проводжати?

– Не зовсім, – загадково відповіла Дарина.

– Христино, вони з нами їдуть, – Стас винувато подивився на дружину, яка навіть похитнулася від такої новини.

– Що? Як із нами? Ми ж удвох хотіли відпочити!

Христина була обурена і розгнівана, і Станіслав поспішив відвести її убік, доки вона не наговорила того, про що потім пошкодує.

– Стасе, ти що твориш? Навіщо ти їх покликав? Вони ж нам завадять! Ти ж знаєш своїх батьків!

– Кохана, заспокойся. Мама з татом нам не завадять, вони житимуть в іншій половині будинку з окремим входом, і до нас не лізтимуть.

– Ти сам у це віриш? – радісний настрій випарувався, як і не було. Вона була в сказі від цього вчинку чоловіка, і Стас, відчувши це, почав пояснювати:

– Христино, мама як дізналася, що ми в Одесу їдемо, відразу влаштувала істерику татові, що вона теж хоче відпочити. Типу, вони не були на морі вже десять років.

– Ти ж знаєш маму, вона вміє домагатися, чого хоче. Ми з татом довго не витримали. А тобі не сказав, бо знав, що ти не поїдеш, а я з тобою хочу відпочити! Не хочу, щоб усе було зіпсовано.

Христина вислухала чоловіка, потім буркнула:
– Стасе, вже все зіпсовано!

– Христю, ти почекай сердитися, дай нам хоч доїхати. Може, все буде гаразд. На морі їм буде не до нас.

– Так, до тебе мама твоя не лізе. Вона ж до мене прискіпується!

– Ну, не звертай уваги! – Стас закотив очі. – Ти сама себе не накручуй, і все буде гаразд.

Христина злісно подивилася на чоловіка, але не влаштовувала сцену на вокзалі. На них уже й так косилися люди, спостерігаючи за суперечкою. Видовище, ще те.

– Стасе, врахуй, що я випади твоєї мами терпіти не буду. Чіплятиметься – я її посилатиму.

Станіслав похмуро кивнув, сподіваючись, що до цього не дійде. Потім вони повернулися до батьків Стаса, і Дарія веселим тоном промовила:

– Що, Христино, не терпиться зануритися в теплу воду?

– Так, мрію про це, – Христина знала, що в її голосі звучить сарказм, і намагалася взяти себе в руки, щоб не посваритися з усіма зараз.

Пішла якась розмова, і поїздка загалом пройшла більш-менш нормально, якщо не брати до уваги того, що Дарина мало не посварилася з жінкою з сусіднього купе.

Христині хотілося крізь землю провалитися, щоб не чути крику свекрухи. Стас і Борис теж сиділи червоні, але Даші було однаково, вона вважала, що робить правильно, відстоюючи свою думку.

Вже в гостьовому будинку, куди вони доїхали на таксі, Христина впала на ліжко і блаженно посміхнулася.

За вікном світило сонце, недалеко від них хлюпалося море, поряд був чоловік, якого вона дуже кохала, попри його косяки – що ще треба для щастя?

Стас теж так думав. Він плюхнувся поряд, навис над дружиною, і поцілував її. Його очі сяяли від передчуття відпочинку, але тут у двері постукали.

– Не відкривай! – прошепотіла Христина.

– Стасе, ми знаємо, що ви ще там! – стукала у двері невгамовна Дарина.

– Ви нам заважаєте! – крикнула Христина.

– Кохана, ну чого ти? – Стас навіть почервонів, хоча, в принципі, не був сором’язливим.

Він відчинив. На порозі стояли його батьки, й осудливо дивилися на сина.

– Стас, я все розумію, справа молода. Але ви тільки приїхали, може, краще до моря підемо?

– Так ми так і хотіли, насправді. Зараз переодягнемося, і вийдемо.

Стас зачинив двері, й повернувся до дружини. Христина вже стояла біля ліжка і рилась у сумці.

– Купальник шукаєш?

– Ага, не бачив, куди я його сунула?

– Він повинен бути у тебе в бічній внутрішній кишені, – впевнено сказав Стас.

Як не дивно, у їхній родині саме він знав, де і що лежить. Христина посміювалася, що він забрав її функції собі, але Стас жартував, що це його єдина надздібність.

Незабаром усі четверо крокували до пляжу, який мав бути за десять хвилин від будинку. На диво, все так і виявилося – господарі були чесними людьми, й писали правду в оголошенні.

– Слухайте, це що, платний пляж?

– Так, мам, я ж тобі казав! Ми з Христиною спеціально такий вибирали, бо там чистіше і людей менше.

Дарина спохмурніла, вважаючи, що це марна трата грошей. Так вона й висловилася вголос, додавши:

– Можна відпочити й на звичайному пляжі!

– Ну то йдіть на звичайний! А ми тут відпочиватимемо! – Христя попрямувала до входу.

Дарина підібгала губи, й сердито подивилася на сина.

– Стасе, ти йдеш з нами?

– Ні, мам, Христина ж сказала, що ми спеціально обрали це місце.

– Дашо, пішли з ними, що ти, справді?В нас же є гроші! – Борис докірливо глянув на дружину.

– Зрадник, – прошипіла Дар’я, – не міг на мій бік встати?

– Дашо, я на твоїй стороні, коли ти маєш рацію.

– А мусиш завжди! – цього дня Дарина ніби встала не з тієї ноги, і явно наривалася на скандал.

– Я так і роблю! Але зараз, справді, краще піти разом зі Стасом та Христиною.

Дарина примружилася, їй не подобалося, що чоловік вибрав не її думку. Але вона усвідомлювала, що якщо зараз продовжить скандал, все може закінчитися не на її користь.

З дуже незадоволеним обличчям Даша поспішила за рештою. Христина задоволено посміхалася, розуміючи, що свекрусі довелося поступитися, що траплялося дуже рідко.

– Ой, ходімо на банані покатаємось! – Христина потягла чоловіка вбік.

– Ходімо. До речі, тату, пропоную завтра всім покататися на яхті.

– Сину, ви що – мільйонери? – Даша підняла брову. Їй не подобалося, що син витрачає так багато грошей, і вона думала, що це вплив його дружини.

– Ні, але ми з дружиною збирали на цей відпочинок, і можемо собі дозволити. І взагалі, нехай ми не мільйонери, але теж заробляємо не так уже й мало. Розслабся, мам!

Дарина закотила очі, та потягла чоловіка в інший бік.

– Ми на шезлонги підемо!

Вони розділилися, і кілька годин насолоджувалися відпочинком один без одного. Христина навіть подумала, що все пройде добре, і батьки Стаса не завадять їм, особливо, якщо відпочивати окремо.

А ввечері вибухнув скандал. Стас та Христина прийшли втомлені та голодні, але щасливі. Вони завалилися на ліжко, і замовили собі піцу, не бажаючи нікуди йти, і тим більше не хотіли поратися з приготуванням на відпочинку.

– А ви чого валяєтесь? – До них зайшла Дарина. Вони з чоловіком прийшли на пару годин раніше, та встигли відпочити.

– Мамо, ми відпочиваємо.

– Ходімо в кафе! Ми з Борею на вас чекали, не хотіли одні йти.

– Ми піцу замовили, – відповіла Христина. – Ми так втомилися і наплавались, що просто сил немає.

– Нічого, це з незвички просто. Давайте, вставайте!

– Мам, ми не підемо, – чітко промовив Станіслав.

– Ми не хочемо одні йти! Стасе, хоч ти йди з нами.

Дар’я дивилася на сина, сподіваючись, що він послухається, але Стас лише скривився. Йому хотілося лежати поруч із дружиною, уплітати піцу, дивитися якийсь фільм разом, та обійматися.

– Я не піду, мам! Не хочете йти – замовте собі щось додому.

– Ми хочемо вийти в люди! Хочемо подивитись місто.

– Ідіть! – Стас сердився. – Мамо, ми втомилися, і ми сюди їхали на море, а не в місто. Я попереджав тебе заздалегідь.

Дарина схрестила руки на грудях, і суворо подивилась на сина.

– Стасе, не кричи на мене. Невже так важко хоч раз виконати моє прохання? Ми з батьком можемо самі заблукати.

– Ну, можна домовитися, і піти іншим разом. Сьогодні точно ні!

– Ми хочемо зараз! Ми підемо в кафе, і заразом погуляємо містом! Давай збирайся.

Стас закотив очі, Христина бачила, що чоловік сердиться все більше і більше.

– Мамо, ти мене взагалі чуєш? Ми нікуди не йдемо!

– Стасе, тобі важко виконати прохання мами? – заголосила Дарина. – От ростиш дітей, душу в них вкладаєш, а вони невдячні…

– Мам, годі!

Дарина сіла на ґанок, привалилася до огорожі, і затулила обличчя руками. Стас ніяково дивився на дружину, йому завжди було соромно за матір у таких ситуаціях. Христина заспокійливо поплескала чоловіка по плечу і шепнула йому:

– Подзвони батькові!

За хвилину Борис уже стояв біля дружини з суворим виразом обличчя.

– Дашо, і що ти тут влаштувала?

– Не кричи на мене! Я просто попросила Стаса піти з нами, а він мене не любить.

– Тату, все було не так!

Борис заспокійливо кивнув синові – він усе розумів. Потім простяг Даші руку.

– Пішли в кафе, за нами таксі незабаром приїде. Стас, ми на машині, тож не заблукаємо.

Стас зиркнув на дружину, якій явно не сподобалася вся ця сцена, швидко обміркував ситуацію, а потім різко сказав:

– Тату, ми з дружиною сюди відпочивати приїхали! Якщо мама й далі викидатиме фокуси, ми поїдемо раніше часу, і переїдемо від вас якомога далі, в інше місто. Якщо мама не розуміє мене, то може ти їй поясниш.

– Як переїдете? – Дарія здивовано подивилася на сина.

– Останній шанс, мам. Ще один скандал – і ми роститимемо дітей якомога далі від вас.

Даша знітилася, розуміючи, що син не жартує. Вона звикла домагатися всього скандалами та слізьми, але, здається, цьому настав кінець.

Коли Борис та Дарина поїхали, Христина із захопленням повисла на шиї чоловіка.

– Ух ти! Я навіть не чекала такого від тебе.

– Та мені це все набридло, – знизав плечима Стас. – Скільки можна тиснути на мене? Ще й ти через це страждаєш.

Христина розпливлася в посмішці, а потім лукаво запитала:
– Що ти там про дітей казав?

Вони вже неодноразово обговорювали цю тему і розуміли, що будуть раді малюкові, але безпосередньо рішення, що настав час їх заводити, ще не приймали. І зараз Станіслав нахилився до дружини, та поцілував її.

– Думаю, ти все чудово зрозуміла.

Христина тихо і счастливо засміялася. Вона любила цього хлопця, і була готова багато на що заради нього.

Цей відпочинок мав ще більше зблизити їх, і батьки Стаса більше не були їм на заваді. Все складалося чудово, і Христина насолоджувалася цим п’янким почуттям щастя та любові…