Ватрушки тітки Валі врятували мене від загибелі у пожежі

Після закінчення школи я відправився у велике місто. Вступив там до університету, а після закінчення навчання залишився там жити, знайшов роботу. Мої батьки залишилися жити в невеликому селищі. На всі свята я приїжджаю до них в гості. Але одна моя поїздка перевернула все моє життя.

Я приїхав до батьків на травневі свята. Влетів за звичаєм до них в квартиру, кинув на підлогу багажну сумку і завалився в верхньому одязі полежати на дивані. Батьки сиділи в сусідній кімнаті і обговорювали мене.

Після короткого відпочинку я розібрав сумку. Ми сіли за стіл, пообідали. Після обіду я сказав батькам, що піду в гості до Дмитра (це мій хороший товариш ще зі школи). Мої батьки теж зібралися йти. Їх запросила до себе сестра батька, моя тітка. Я вийшов з під’їзду і неквапливим кроком попрямував до Дмитра, який жив на сусідній вулиці від моїх батьків.

Сидів я з Дмитром довго, годин до дев’ятої вечора точно. Потім пішов додому. Я був весь в своїх думках і не помітив на лавці біля будинку нашу сусідку Валентину. Вона була самотньою жінкою. Я дуже подобався їй, в дитинстві тітка Валя часто пригощала мене різною смакотою (вона готувала відмінну випічку).

Моя мама часто ходила до неї в гості і брала мене з собою.
– Ігорьок, а що ж ти не вітаєшся? Невже я так сильно постаріла? – запитала мене тітка Валя.
– Ой, а я Вас не помітив – зніяковів я.
– І анітрохи Ви не змінилися.

Ми розговорилися, просиділи біля під’їзду близько години. Я вже зібрався йти додому. Але тітка Валя наполягла, щоб я зайшов до неї в гості на чай з ватрушками. Я неохоче погодився. Ми увійшли в квартиру. У неї було все так само затишно, як і раніше. Вся квартира пропахла солодкими ватрушками.

Тьотя Валя посадила мене на диван, налила чаю і принесла повну тарілку ватрушек. Не пам’ятаю, як заснув я на тому дивані. На той час мої батьки поверталися від моєї тітки. Вони помітили, що у нашого під’їзду стоять машини пожарки і швидкої допомоги. З вікон нашої квартири вистрибували язики полум’я. Батько кинувся до нас в квартиру, а мама залишилася стояти на вулиці. На підході до нашої квартири мого батька зупинив пожежник.

– Чого Вам потрібно від палаючої квартири? – запитав він.
– Там мій син може бути – переживаючим голосом сказав мій батько.
– Ні там нікого – запевнив мого батька пожежник.
– Ідіть на вулицю.

Мій батько почав спускатися по сходах, він зауважив, що порожня квартира померлої тітки Валі була выдкрита.

Батько увійшов в квартиру і побачив мене там на підлозі. Він почав будити мене, але пару хвилин я не приходив до тями. Коли я все-таки прокинувся, батько вивів мене на вулицю до мами, і ми вирушили до моєї тітки, а батько залишився на місці пожежі.

Було встановлено, що у нас щось трапилося з проводкою, і почалася пожежа. Вранці я розповів батькам все те, що зі мною сталося: як тітка Валя запросила мене на чай з ватрушками, і як я заснув у неї на дивані. Вони були в шоці.

– Наша сусідка тітка Валя померла півроку тому. Діти вивезли звідти всі меблі, а квартиру на продаж виставили – сказала мама.

Виходить, що привид тітки Валі знав, що у нас буде пожежа. Спасибі, тітка Валя, що врятувала мене!