“Вчителька” для рідненької доньки

У дочки зароджуються перші відносини. Вона звернулася до мене за порадою. Я нарадила їй чогось, прости господи. Вона була похмуріше хмари, а після розмови розслабилася і побігла виконувати пораду. Але легке рішення не завжди правильне. Дуже хотіла б дізнатися вашу думку. І як виправити ситуацію, якщо я помилилася.

***
Трохи контексту. Мені 45 років, чоловікові – 44. Одружилися по великій любові. Нашій сім’ї 16 років, стільки ж і доньці. Ще є молодший син. Обох дітей хотіли і чекали. Був у нас період жорсткого дефолту: пройшли вогонь, воду і каналізаційні труби. Вдалося якось вирулити, дефолт пом’якшав. Рік приблизно читаю психологію – гучні скандали в сім’ї зійшли нанівець.

Лежала в кутку в депресії теж давно. Обстановку в родині зараз оцінюю як спокійну, хоча він і дратує мене часом.
З’являються у нас навіть проблиски балансу, як мені здається. Але я остерігаюся всяких мімімі. Чоловік теж тримає голову високо) Але він частіше йде на зближення, по-моєму. Раніше брала це як належне: погоджувалася поблажливо або невдоволено фиркала. А потім лежала в депресії. Зараз більше ціную його вкладення, і сама намагаюся вкладатися.

***
Діти у нас стримані за характером. Дочка – тут буду називати її Аля – з однолітками поводиться дякувати, боїться першої йти на контакт. Але заздрить популярним подружкам. Зараз подружок у неї стало багато. А з хлопчиками до останнього часу не спілкувалася. На запитання відповідала частіше так: цей дебіл, цей дивний якийсь. Позитивні відгуки теж бували: цей нормальний.

Про подружок ми чули постійно, а про друзів – нічого. Перетиналася на спільних тусовках типу в міру необхідності. З «нормальними» перекидалася парою фраз – я думаю, що не по її ініціативи. І взагалі тема хлопчиків у нас в родині згорталася швидко.

У минулому році Аля стала ходити в клуб за інтересами при школі. Там збираються люди різної статі і віку і круто проводять час. Компанія їй дуже подобалася, хлопчики «нормальні», деякі мужики – «круті». Керівник – просто вогонь. Однак, за її описами, вона особливо ні з ким не спілкувалася, цуралася колективу.

У Алі є двоюрідна сестра Юля, її ровесниця. Активна і товариська дівчинка. Аля запросила Юлю в клуб. Та відразу влилася в тусовку, і Алю втягнула. Вони стали дружити з двома братами, назву їх тут Стас і Влад. Стасу 21, Владу 14. Гуляли вчотирьох після занять. Потім Юля стала зустрічатися з Владом, а Аля – іноді гуляти зі Стасом.

Через пару місяців – справа була взимку – ми з Алею були на кухні. Аля мила вікно. Раптом вона така: «Мам, ми з тобою ніколи не говорили на такі теми …» А я така: «Ну, давай перший раз поговоримо». І вона розповіла, що їй подобається Влад.

А Стас дуже класний, але вона до нього нічого не відчуває. Як Влад відноситься до неї, вона не може зрозуміти, тому що він весь час мовчить. І ще її турбує, що вона не може з ним спілкуватися взагалі. Навіть в компанії вони рідко розмовляють, і Аля відчуває незручність.

Я мимрила, що треба, ймовірно, закрити для себе варіант з Владом. Сказати собі, що це глухий кут – адже він вже зустрічається з її сестрою. Плюс ніяк не виражає симпатії до неї. І, якщо вона «відпустить» цю ситуацію вже, то зможе з ним нормально спілкуватися.

А там всяко може бути. Розповідала щось про себе. Аля відповіла, що все розуміє, але це не працює. І що їй незручно перед Стасом, тому що вона типу дає йому помилкові надії.

Стаса я бачила мигцем з вікна – він накачував Алі велосипед. Сподобався мені. За типом схожий на мого чоловіка – батька Алі. І ім’я таке ж. Аля каже, що вони виходили разом пів-Києва, і їй цікаво з ним. За своїм враженням і з розповідей дочки я перейнялася до Стаса довірою. Дозволяла приходити додому пізніше, якщо він проводжав її. А він завжди проводжав.

На мої питання Аля говорила, що спілкується з ним просто як з другом – їй подобається, мовляв, бродити по місту і лазити, де не слід. А з ним це зручно і безпечно. І ніякої тут немає для неї романтики. А як для нього – вона не знає. Однак збиралася на прогулянки завжди ретельно, одягала “дівочковий” одяг.

Вчора Аля затрималася на прогулянці. Подзвонила і сказала, що вже поруч і прийде через 10 хвилин. А прийшла через півгодини. Я вже лягла в ліжко.

Раптом отримую повідомлення від неї: приходь, мовляв, мам, до мене в кімнату. Потрібно поговорити. А я: приходь, мовляв, сама. Я тут лежу вже. А вона: там тато, а я хочу з тобою. Я зрозуміла, що справа не проста, пішла.

Приходжу – вона сама не своя. Забилася в куток дивана і сидить в темряві. Напружена така вся. Виявилося, Стас сказав їй, що вона йому подобається, і запропонував зустрічатися. Вона відповіла, що нічого не відчуває до нього. А він сказав, що це нічого, мовляв. Справа наживна.

Для мене це означало, що всі ці місяці вони не зустрічалися типу. Якась інша назва. І ось вона сидить значить в горі така вся. Їй шкода його втрачати, а давати йому помилкові надії вона не хоче. І все це через Влада, напевно. Що буде, мовляв, якщо вона погодиться, але так і не полюбить? Або полюбить іншого.

Я побачила в цьому ось що:

1. Вона намагається керувати майбутнім, багато на себе бере. Поставила їй діагноз Штурман.
2. Вона защіпцевала себе до напівнепритомності. В такому стані неможливо щось відчути.
3. Мені здалося, що за внутрішніми щипцями вона не рефлексує його значимість для себе.

Але цього всього я не сказала, звичайно. А сказала приблизно так:

1. Турбота про майбутнє полягає в тому, щоб налагоджувати зв’язки, а не рвати їх. Якісь зв’язку вистрілять, якісь – ні. Не тільки з чоловіками – з усіма людьми. З чоловіками в тому числі.

2. Причина відмови у тебе буде не в тому, що тобі щось не подобається. І не в тому, що ти вибираєш краще. Причина – ілюзорне майбутнє. Життя дає тобі шанс отримати новий досвід, а ти відмовляєшся його використовувати заради незрозуміло чого.

3. Згода не накладає на тебе ніяких зобов’язань. Дозволь собі і Стаса, і Влада, і Петю з Васею на додачу. Буде вибір – вибереш. Проблеми будеш вирішувати по мірі надходження. Іди туди, де подобається. І не грузи себе можливими наслідками.

4. Ти замучила себе докорами, тоді як не робиш нічого поганого. Тож не дивно, що ти нічого не відчуваєш. Це і неможливо.

5. Буває так, що ми не усвідомлюємо, наскільки людина важлива для нас насправді. Уяви собі, що ти відмовила Стасу, а він повернувся і пішов спокійно. Або ти дізналася, що у нього тепер інша дівчина. Як тобі буде?

6. Ти сказала, що нічого не відчуваєш – чесно, добре. Тепер компенсуй це і скажи, що тобі з ним взагалі-то весело і класно, і він приємний тобі як людина. І ти згодна з ним зустрічатися тому.

Вона така: так значить про майбутнє зараз не треба думати, а треба пустити все на самоплив? А я така: зараз так. Вона розслабилася, повеселішала. І написала йому щось в цьому ключі.

Ось я тепер сиджу і думаю: на істинний чи шлях я наставила свою дівчинку?