Вранці мені зателефонував мій старший син. Повідомив, що на мене чекає великий сюрприз. Якщо чесно, я не дуже люблю таке, але мені все одно була приємна його увага.
Син скинув адресу і сказав, щоб я замовила таксі до цього місця. Сам він під’їхати не зможе, бо має дуже багато роботи. Дуже інтригуюче! Всю дорогу я міркувала, що ж на мене чекає.
Я була просто в шоку, коли таксист зупинив мене біля будинку для літніх людей.
-Це вірна адреса? – Поцікавилася я у таксиста.
-Так, – підтвердив водій.
Син хоче здати мене в будинок для людей похилого віку?! Я вийшла з таксі та зателефонувала йому.
-Тобто ти мене настільки не любиш? – Запитала я у нього.
-Тобі що, не подобається цей будинок? – здивувався син.
-З чого він мені повинен подобатись? Якщо ти хотів мене позбутися, міг просто сказати про це, – з сумом сказала я. -Навіщо одразу в будинок для людей похилого віку везти?
-У сенсі будинок для людей похилого віку?!
Виявляється, моя дитина дала мені неправильну адресу. Насправді він купив для мене будиночок з ділянкою, який був через дорогу.
Ми разом посміялися над цією історією, але мене все одно бентежить, що тепер я житиму по сусідству з будинком для людей похилого віку.
— Ти хоч уявляєш, як ми живемо? — голос Аліни, тонкий і скигливий, був першим,…
Після обіду Віра збиралася вийти із сином на прогулянку, але побачила, що телефон майже розрядився.…
- А бабуся точно не знає, що ми їдемо? - уже втретє спитала Соня. -…
Аліна стояла біля вікна і дивилася на осінній двір. Жовте листя кружляло в повітрі, вкриваючи…
Таїсія Іванівна вискочила на ґанок в одних домашніх капцях і ледь не випустила пластмасовий тазик.…
— Ну, Янусь, ну послухай. Голос Стаса був вкрадливим, обволікаючим, як теплий сироп. Він підійшов…