Все моє оточення вважає, що я їм щось винна, а коли починаю робити щось для себе то це сприймається в штики

Не знаю, як вибратися з цього глухого кута…

У мене таке відчуття, що проблеми долають мене з кожним днем ​​все сильніше і життя йде в глухий кут. Мені 47 років, чоловіка поховала шість років тому, з тих пір одна. Є сини, у них все не складається так само як у мене.

Зараз тимчасово перебуваю вдома, є банківські кредити, в зв’язку з хворобою мами брала, ще є борги. З роботою невизначеність, борги ростуть. У відносинах з інтернету з одруженим чоловіком зайшла в глухий кут і гостру депресію.

Відносини тривають багато років, він запевняє, що його шлюб формальний і не хоче відпускати, в той же час живе і задовольняє примхи тієї жінки, яка з ним поруч.

У мене склалося відчуття, що для мене закриті всі шляхи і я в повному безвиході. Не дурна, розумію і розставляю все в своїх проблемах, але впоратися одна не можу.

Чим більше намагаюся знайти вихід, тим більше заганяю себе ще в більш проблемні ситуації. Дуже потрібна допомога. Найголовніше, в моєму оточенні родичів і знайомих завжди існувала думка, що я всім повинна, увагу і турботу, а коли тільки починаю думати хоч трохи про себе, оточення приймає все в штики.

Вважається, що саме мені не потрібно нічого. Так само вважає той чоловік, з яким багато років непрості відносини в інтернеті.