– Ви на мені заощаджуєте, а я свого часу все вам віддала, – голосить свекруха

Концерт під гаслом “я вам все віддала” у нас відбувається регулярно. Спочатку, коли репертуар був свіженьким, я ще якось на нього реагувала, а тепер це просто заїжджена платівка.

Такі концерти закочує свекруха, коли вимагає від нас грошей, яких у нас просто немає. Чути відмову мама чоловіка не хоче, тож починає тиснути на жалість.

Мовляв, вона нам свого часу все віддала, а ми не цінуємо, зовсім її зі свого життя викинули, заощаджуємо на бідній старенькій. Текст завжди майже той самий.

Що ж такого нам віддала свекруха, що й досі пам’ятає? П’ятдесят тисяч гривень на іпотеку нам дала, і була при цьому дуже горда своєю.

Ми гроші брати не хотіли, бо і самі могли їх заробити, а свекруха вже тоді влаштовувала концерти, як вона шматок не доїдала, щоби ці гроші зібрати.

Але свекруха образилася, що від моїх батьків ми прийняли допомогу, а від неї ні. Тільки мої батьки дали нам суттєву суму й не стогнали при цьому, що це їхні останні кровні.

Зрештою гроші від свекрухи ми взяли, але відклали, нехай лежать на чорний день. І цей день настав буквально за кілька місяців, тільки не в нас, а у свекрухи.

Зуб у неї розболівся, треба було терміново лікувати. Причому лікуватися в поліклініці вона не захотіла, говорила, що там боляче лікують і взагалі ставлення огидне.

– Дайте грошей на стоматолога, а то я від цього болю збожеволію, – стогнала свекруха. – У безкоштовну лікарню я не піду! Там такі коновали працюють, дуже боляче лікують.

Грошей виділили з того, що нам презентувала свекруха. Задоволена мати поїхала лікувати зуб. Потім ще один, і ще, адже в платній перевірили всі зуби та намалювали непривабливу картину того, що діється у свекрусі в роті.

Загалом, ми витратили понад п’ятдесят тисяч на боротьбу з каріозними монстрами. Мама чоловіка тільки зітхала і голосила, як усе дорого.

Потім ми мали період затишшя. Ми з чоловіком займалися своїми справами, а свекруха своїми. Чоловік з нею іноді зідзвонювався, мені було не до того.

Поки свекрусі не вдарило в голову, що настав час міняти холодильник. Її вже старий, нічого не морозить, треба терміново новий купувати, хоч холодильнику немає ще й п’яти років.

– Я краще знаю, коли треба міняти техніку в моєму будинку, – хмурилася свекруха на пояснення, що так часто холодильники міняти не потрібно.

Якщо краще знаєш, то й змінюй сама, у чому проблема? Тим більше, що гроші у свекрухи точно є, бо вона працює, отримує пенсію, плюс вона ще квартиру здає.

Але свекруха одразу вдарилася в сльози, що нікому вона не потрібна, ніхто їй не допомагає, знову пригадала, що вона нам все віддала, а ми тепер від її потреб носи вернемо.

Чоловік здався, поїхав і купив мамі новий холодильник, чим викликав у неї захоплення, а в мене невдоволення.

– А ми так і далі будемо по першому свистку гроші викидати? Завтра вона захоче капітальний ремонт, чи ми кредит на це візьмемо? – Злилася я, але чоловік заспокоїв, що поставив маму в рамки, більше такого не буде.

Так, цілий рік потім не було жодних особливих запитів із боку свекрухи, а потім вона видала, що їй треба протезувати зуби. Ті самі, які вона так завзято лікувала.

Нарахували свекрусі кругленьку суму за п’ять зубів. Я, звичайно, в курсі, що протезування – це дороге задоволення, але не настільки!

У нас зайвих грошей немає, всі під’їли примхи свекрухи, до того ж у нас іпотека, не треба забувати про цей фактор. Та й суму свекрусі нарахували чималу.

Ми стали пояснювати, що таких грошей ми не маємо, якщо все так погано, то будемо робити поступово, а не всі разом. Але свекруха вже налаштувалась, що все знову буде так, як вона вирішила. Пішла старим шляхом – істерити стала.

– Ви на мені заощаджуєте, а я свого часу все віддала, – завела вона знову свою стару пісню, чим розлютила до крайності навіть терплячого сина.

Він заявив, що те, що вона колись віддала, ми їй вже сто разів повернули. І зуби ремонтували, чого вона не стежила за ними. А на протезування у нас грошей немає, ось як хоче, хай так і крутиться.

Максимум, що ми можемо зробити, це подарувати їй тертку, щоб вона все натирала і не руйнувала так зуби. Я вважаю, що давно настав час. Я б ще на холодильнику зупинила всі її примхи. Тепер і чоловік вважає, що надто довго йшов у мами на поводі.