Я багато думала про те що мама не хоче мого щастя, вона обмежувала мою свободу, говорила що я вибираю не тих хлопців. Щастя саме знайде тебе варто тільки почекати, а не хапати перше що потрапило в твої руки говорила вона

Я багато думала про те що мама не хоче мого щастя, вона обмежувала мою свободу, говорила що я вибираю не тих хлопців.

Щастя саме знайде тебе варто тільки почекати, а не хапати перше що потрапило в твої руки говорила вона.

Мені здавалося що я так і не буду щаслива. Але одного разу в березні 2009 року, коли я закінчувала 11 клас і готувалася до випускних іспитів моя подруга Юлія запросила мене на заняття в танцювальну школу. Вона займалася там вже 3 роки і зараз у неї був новий партнер
якого вона і хотіла мені показати.

Увечері того ж дня ми зібралися разом і відправилися на заняття. Увійшовши туди я побачила хлопця який сидів трохи віддалік від усіх і слухав музику, він здавався таким гарним, милим, і таким не звичайним.

Він був не схожий ні на одного з тих кого я зустрічала раніше. Він посміхнувся і я посміхнулася йому у відповідь.

Юлія почала знайомити мене з колективом і звичайно ж зі своїм партнером. Єдиний хто так і не підійшов був той хлопець. Тут почалися заняття, хлопці готувалися до парних танців. А я залишилася сидіти в залі для глядачів, тут до мене підійшов він, мені здавалося що земля йде з під ніг.

Зав’язався невелика розмова, з якої я дізналася що його звуть Семен. Хлопець запитав мене чи не хочу я послухати його музику поки йдуть заняття, і я звичайно погодилася.

Поки всі танцювали я як заворожена слухала пісні на його телефоні. А коли всі почали розходитися по домівках я вже не хотіла його відпускати. І в перший раз в житті вмовила подругу піти зі мною, проводити його та інших друзів.

Ми вийшли на вулицю Я, Семен, Юлія і її партнер і керівник колективу.

Хлопці допомагали нести апаратуру. Я йшла з ним поруч а він тримав мене за руку, а коли ми зупинялися ніжно обіймав мене.

Так ми дійшли до потрібного їм місця і попрощавшись вирушили додому. Сказати що я не могла спати значить не сказати нічого. На наступний день я вже знала що обов’язково побачу його. Увечері я знову вирушила на заняття, але в цей вечір він зустрічав мене як свою дівчину.

Семен обіймав мене, цілував і не відпускав ні на хвилину, ніби боявся втратити. А коли я знову зголосилася його проводжати був дуже радий.

Ми проводили всіх і залишилися наодинці, сказав що не може не проводити мене. При цих словах він узяв мою руку і сказав що радий що зустрів мене. Я поцілувала його і він відповів на мій поцілунок. А після сказала:

– Я завжди досягаю того чого хочу.
А він відповів:
-Таку само фразу говорила мені моя колишня дівчина з якою я був разом 5 років. Ти повторила її слово в слово.

Я посміхнулася і він обійняв мене з силою і прошепотів:
-Тепер я тебе нікому не віддам.

З тих пір пройшло 6 років, ми кожну вільну хвилину разом, виховуємо двох прекрасних доньок.

І мені здається якби моя мама тоді не тримала мене в строгості я б вискочила заміж за людину з якою не була б щаслива. Адже правильно кажуть щастя приходить до тих хто вміє чекати!