Коли мені було 17 років, я познайомилася з хлопцем, який був трохи старше ніж я. Жив він у Києвській області. До нас приїжджав на заробітки. Дуже сильно його покохала.
Весь вільний час намагалася з ним проводити, навіть в гості до нього на літо їздили. Він теж мене кохав.
В силу того, що мені було всього 17 років, я так хотіла жити, гуляти з подругами, працювати. Загалом серйозні відносини не вписувалися в моє життя.
У підсумку нам довелося розлучитися. Минуло кілька років, за ці роки ми не спілкувалися. У мене було достатньо хлопців і навіть на кілька місяців я встигла вискочити заміж, але його я не забувала ніколи.
Одного разу випадково він попався мені в соцмережах, там був його номер телефону і я не замислюючись подзвонила йому. Понеслося наше спілкування.
Навіть не дивлячись на минулі роки, метелики в животі літали. Кожен день чекала його дзвінків. По телефону ми домовилися, що він переїде до мене в Херсон і ми почнемо все з початку.
Я літала до нього в те місто де він був по роботі, правда на кілька днів, було супер. Мені залишалося тільки чекати пів року, коли він приїде до мене.
Я жила на той момент з дівчатками на орендованій квартирі. Були постійні гулянки клуби і т.д.
І на одному з таких походів в клуб, я познайомилася з хлопцем. Не знаю що переклинило в моїй голові, я стала зустрічатися з цим хлопцем.
Мій Руслан теж приїхав в Херсон, я розповіла про все йому. Останнє що я пам’ятаю, коли ми розлучилися, це його очі повні сліз. Він пішов…
Незабаром я завагітніла від свого нового хлопця і вийшла за нього заміж. Минуло вже 8 років. Любові звичайно ж не було за ці роки. Що це було?
Швидше за все швидкоплинне захоплення, яке коштувало мені цілого життя. У мене 3 дітей. Моє серце досі рветься на шматки. Я не можу його відпустити, як би мені цього не хотілося.
Він в моєму серці залишиться назавжди. Іноді хочеться вити як вовк, усвідомлюючи те, що я накоїла, але треба жити далі. Кохання моє, якщо ти коли небудь прочитаєш це, знай, я прошу в тебе вибачення, за ту біль яку я тобі заподіяла …
У сорок сім років Аркадій потрапив у лікарню, - серце. Лікувався, дієти дотримувався, рекомендації виконував.…
Тетяна саме збиралася відпочити після робочого тижня, коли в двері подзвонили. На порозі стояли свекруха…
Борис ніколи не вирізнявся оригінальністю. Втім, Кіра це знала з самого початку - ще тоді,…
Того дня, коли я заїхав за своєю восьмирічною Софійкою до дорогого столичного ліцею, я навіть…
— Тату, вона тепер заробляє втричі більше, ніж я. Втричі! Це ж просто… ненормально, —…
- Дімо! Ти чуєш, що я тобі говорю? - Олена несподівано гупнула по столу долонею.…