Я довгий час працював будівельником. Не зовсім будівельником, більше помічником у тата. Я виконував демонтаж квартир, виносив сміття, робив розчин та багато брудної та чорнової роботи. Зрозуміло, що відмитися і виглядати ідеально дуже складно. Хоча б з тієї причини, що часу привести себе до ладу не було. Мені хотілося спати.
Це не означає, що я завжди ходив брудний. Ті, хто працюють фізично та у кого робота брудна – мене розуміють. Це постійно зламані нігті, це бруд під нігтями та пальці, які складно відмити навіть миючим засобом для посуду. І навіть коли одягаєшся красиво і йдеш увечері в кіно, то по руках і подряпинах на тілі видно, що хлопець ти “роботяга”. Коли працюєш на вулиці, то в магазин бігаєш за водою чи їжею у робочому одязі. Що теж одразу вказує на твоє місце роботи.
У громадському транспорті або коли йду до магазину й везу візок, то часто ловлю погляди оточуючих. Я бачу з якою зневагою вони дивляться на мене. Коли я касиру даю гроші, вона дивиться мені в очі й вважає, що я хворий на якусь чуму. Бабуся, що проходить поруч, дивиться на мене, як на бомжа. Невже я маю такий поганий вигляд? Чи ви вважаєте, що ваші роботи набагато кращі? Якщо ви працюєте на касі й постійно берете до рук брудні гроші, то це краще робота, ніж моя?! Мені вас дуже шкода.
Я не можу виправдовуватися перед кожним, котрий кине погляд у мій бік. Невже люди нічого не знають про тактовність. Коли я зустрічаю людей з дефектами у зовнішності чи інвалідів, то я їх не розглядаю і ставлюся до них, так само як і до інших людей. У маршрутці я часто зустрічаю мужиків, які працюють на СТО (це видно по руках), я не гидую брати у них гроші та передавати за проїзд. У мене немає жодної гидливості.
Траплялися випадки, коли люди дивилися на мене зі зневагою з-за мого робочого одягу, при цьому від самих несло потом! Якщо ви надушилися і скористалися антиперспірантом, це ще не означає, що від вас не смердить. І навіть до таких я ставлюся нормально!
Павло стояв на порозі своєї квартири, ніяк не наважуючись подзвонити у двері. Там, за дверима,…
– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була одягнена…
- Пані, не знаєте, автобус уже пішов? - до зупинки підбіг захеканий мужик. Саме мужик,…
Він брів нічним містом, сильно хитаючись, після прийняття доброї порції міцного. Куди забрів? Його це…
Їх завжди було троє, з дитячого садка. Смішно зізнатися, але в сорок два роки Ніна…
Ірина готувала вечерю і почула, як відчинилися вхідні двері. Чоловік мав прийти за дві години,…