Я дуже ревную хлопця до його подруги. Семен поставив мене перед фактом ще в той момент, коли ми тільки почали зустрічатися: у них з Наташею має бути особистий час, щоб вони по-дружньому десь посиділи

Ось сиджу на цьому сайті, читаю історії та коментарі, бачу – більшість людей тут навчені досвідом. Ось ви мені скажіть – чи буває дружба між чоловіком і жінкою?

У мого хлопця є подруга. За його словами – просто подруга, з якою вони вчилися в одному класі, знайомі з 7-річного віку. Вони завжди дружили тільки вдвох, ніяких особливо інших друзів не було, тільки приятелі. І після школи також вони продовжили дружити. Спочатку я навіть пораділа за таку дружбу. Коли з Семеном познайомилася, він з нею, Наташею. Відразу подумала – така мила, а він її сприймає, як “свій пацан”. Раніше такого ніколи не бачила. Як виявилося – у них все життя так.

Ми з Семеном почали зустрічатися – Наташа не лізла. Іноді гуляла з нами або в кіно ходила, але швидко йшла, щоб не заважати. Але я жінка і іншу жінку наскрізь бачу. Не дружні у неї почуття до мого Семену, ох не дружні!

Думає, я не помічаю, які вона на нього погляди кидає, як тільки над його жартами сміється, як навмисно стає сумною, щоб він запитав, що сталося. Увагу привертає. Іноді Семен у мене в гостях, а вона дзвонить і починає йому щось розповідати. Можуть годину, а то й більше говорити. Коли запитую у нього, що там таке сталося, він відповідає, що мені нецікаво буде.

Вони регулярно зустрічаються без мене. Семен поставив мене перед фактом ще в той момент, коли ми тільки почали зустрічатися: у них з Наташею має бути особистий час, щоб вони по-дружньому десь посиділи, сходили на концерт або погуляти. На той момент я погодилася, але тепер божеволію кожен раз, коли він з нею йде! Місця собі не знаходжу! Вони один раз пішли в торговий центр – Наташа одяг купувала, а потім вони обідали в кафе. І там їх зустріла моя подруга. Вона мені відразу ж написала, навіть сфотографувала їх нишком. Я від ревнощів мало не задихнулася! Вони сиділи дуже близько, руки, лікті стикалися! І посміхалися одне одному так, що я заплакала.

Поговорила з мамою про це, вона мене запитала: якби Наташа була хлопцем, ревнувала б я так само? Ні. Тому що це хлопець, він не загроза. Розумію, що сам факт того, що вона дівчина, мене вбиває, але не вірю я в дружбу між чоловіком і жінкою. Не вірю!

Будь ласка, порадьте що-небудь! Не знаю вже, до кого звернутися. З Семеном говорила – розлютився, сказав, щоб я навіть думки такої не допускала. Поговорити з Наташею? Поставити Семена перед вибором “я або вона?” Але майже впевнена, що вибере він не мене.