Я маю подругу, яка постійно спізнюється. Вона зовсім не дружить з годинником, якщо треба прийти о восьмій, то вона прийде о дев’ятій, їй не важливо, що на неї чекають.
Якось ми з подругами вирішили зустрітися в кафе, Поліна, як завжди, запізнювалася, і тільки через півтори години прийшла.
-Поліно, ти як завжди, – сказала обурено я.
-Нічого страшного, дочекалися ж, – відповіла вона, як нічого не сталося.
Одразу після зустрічі інша подруга запропонувала помститися Поліні за її вічні запізнення.
-Призначмо їй зустріч, а самі прийдемо через три години, нехай сидить одна і чекає на нас, а то що ми постійно страждаємо?
-Хороша ідея! – відповіла я.
За тиждень ми призначили зустріч на шість вечора. Поліна зателефонувала і сказала, що запізниться. Ну, ясна річ.
Ми приїхали о дев’ятій у призначене місце, але її не було. Невже вона нас не дочекалася і пішла? Сіли за столик, подруга дзвонить нам і каже:
-Вибачте, не зможу прийти сьогодні, посидьте без мене.
Ось Поліна! А якби ми прийшли о шостій, ми чекали б її три години. Помста не вдалася!
- Ви б, Марино Юріївно, про сина подумали, а не на порожніх метрах сиділи! Гроші…
— Ти хоч уявляєш, як ми живемо? — голос Аліни, тонкий і скигливий, був першим,…
Після обіду Віра збиралася вийти із сином на прогулянку, але побачила, що телефон майже розрядився.…
- А бабуся точно не знає, що ми їдемо? - уже втретє спитала Соня. -…
Аліна стояла біля вікна і дивилася на осінній двір. Жовте листя кружляло в повітрі, вкриваючи…
Таїсія Іванівна вискочила на ґанок в одних домашніх капцях і ледь не випустила пластмасовий тазик.…