– Я не розумію, чому твоє спілкування з дочкою так сильно залежить від твого сімейного стану? – запитала я колишнього

– Я більше не можу брати Олену з ночівлею.- Попередив колишній чоловік. Якщо тільки до мами, але без мене. Подумаєш, якщо згодна, то я з мамою поговорю.

– Щось сталося? Ремонт? Пожежа? – Поцікавилася я у колишнього.

– Переїзд. Речі зібрав, квартирантів знайшов. У дівчини житиму. Вона має три кімнати, але не любить дітей. Навіть знайомитися з Оленою не хоче. Ти не думай, з донькою я бачитимуся. Кіно та кафешки ніхто не закрив.

– Добре. Я повідомлю Оленку про зміни.

– Дякую, – подякував колишній чоловік.

У розмові з донькою я промовчала про те, що нова пасія батька не любить дітей, і не бажає її знати. Просто сказала, що тато переїжджає далеко, їздити незручно, спати там ніде, тож тато сам приїжджатиме.

Хотіла зателефонувати колишній свекрусі, у неї язик без кісток, і попросити, щоб вона при дитині зайвого не говорила. Відволіклася, не подзвонила, забула.

Тижнів за два, колишня свекруха сама мені зателефонувала.

– Побувала я в гостях у Лєри! Що можу сказати? Три кімнати у неї, вітальня з кухнею об’єднана. У кожній кімнаті по будинку для кота.

– На це місце є, а ліжко Олені поставити нема де! Навіщо, спитати б, Лєра знайшла чоловіка з дитиною від першого шлюбу?

– Це її справа. Будь ласка, не треба подібне обговорювати при Оленці. Ваша майбутня невістка має право ставити такі умови.

– Навіть добре, що Олена не буде там бувати. Мало як у них стосунки складуться. Ваш син же приїжджає. Того тижня двічі був, ходив з Оленою по магазинах та до піцерії. Так що, все гаразд.

– Що добре? Ні. Ця Лєра знала, на що йде. Вона має миритися з існуванням Олени! Усі розуміють, що раніше внучка бачила тата майже щовихідних.

– Знаєш, що буде далі? Я скажу: син бачитиме Олену все рідше і рідше, а потім, коли у них спільна дитина буде, він взагалі про дочку забуде!

– Якщо забуде, то це питання до вас. Ваше ж виховання. Послухайте мене, будь ласка. Олену не повинні стосуватися всі питання, пов’язані з Лєрою.

– Якщо дочка у вас вдома почує, що нова жінка батька негативно налаштована, забороняє, та не любить, то я серйозно замислюсь про те, чи варто Олені спілкуватися з вами.

– Мені начхати на Лєру, мені немає справи до вашого ставлення до того, що відбувається. Якщо ваш син вирішив, що його нові відносини й Олена – це паралельні прямі, то не треба це змінювати.

– Добре. Від мене Олена нічого не почує, – пообіцяла колишня свекруха.

Кілька місяців колишній чоловік їздив до Олени. Парки, кафе, кіно, прогулянки… Спочатку бував двічі на тиждень, потім раз на тиждень. Домовилися вони сходити на новий мультик. Олена вже звикла до нового формату спілкування з татом.

– Ти це… Ми з Оленкою в кіно в суботу. Скажи їй, щоб речі зібрала, я в п’ятницю ввечері її візьму до себе, в неділю поверну, – сказав колишній чоловік.

– Не думаю, що це гарна ідея – тягти дитину до чужого дому, де не люблять дітей.

– Ми з Лєрою розлучилися. Я вдома.

– Тоді гаразд. Скажу їй.

Три тижні Олена у вихідні була у тата. За кілька днів до чергових вихідних колишній чоловік сказав дочці, що знову переїжджає, тому вони у вихідні сходять кудись і розбіжаться. Дочка засмутилася.

– Помирилися, – поділилася плітками колишня свекруха. – Син знову квартирантів шукає. Навіщо тільки, не розумію. Щоб знову потім їм сказати, що вони мають з’їхати?

Друга зміна місця проживання тривала сім місяців. І знову: спочатку колишній чоловік приїжджав до дочки двічі на тиждень, а до кінця сьомого місяця його життя у Лєри, частота його візитів скоротилася до одного разу на два тижні.

Знову розлучившись із Лєрою колишній чоловік зателефонував, та запросив Олену у гості на вихідні.

– Ти не втомився? Вибач за грубість, але я скажу. Баба є, дочка по боці, баби немає, одразу привіт, дочка? Олена тобі іграшка, чи що? Або спілкуйся нормально, або дай спокій! – Сказала я.

– Я не розумію, чому твоє спілкування з дочкою так сильно залежить від твого сімейного стану. Будь у тебе хоч три дружини, й п’ять дітей від них, Олена все одно твоя дочка і потребує твоєї уваги.

– Вона чекає на той день, щоб тебе побачити. Ти дзвониш, переносиш. Олена сумує. Тепер ти знову один. Знову доньку привчиш, що у вихідні вона з тобою. І знову це до першої зустрічної Лєри. Досить знущатися з дитини!

Про те, що Лєра знову з’являлася, розраховуючи на поновлення стосунків, я дізналася від колишньої свекрухи.

– Сама вигнала, вдруге вже, і сама назад покликала. Син їй сказав, що втомився ганяти квартирантів. Сказав, щоб вона до нього переїжджала. Сказав, що Олена буде у нього у вихідні.

– Ще сказав їй, якщо не згодна, то все скінчено. Тож Лєра в минулому. На що вона сподівалася? Що син вибере її, й забуде про дочку? Хай шукає бездітного, а то, бач яка намалювалася!

Поки що все добре. Олена рада, знову часто бачиться з татом, гостює в нього. Сподіваюся, колишній чоловік зрозумів, що на двох стільцях всидіти не вийде. Чим думав, коли зв’язувався з жінкою, яка навіть відмовилася знайомитися з Оленою?

Лєру цю також не розумію. Як жінки люблять говорити? Якщо чоловік любить жінку, то прийме її дитину.

У зворотний бік це також працює. А якщо хтось не в змозі прийняти той факт, що у людей є діти, й нікуди ці діти не дінуться, то нехай ці хтось, одразу шукають партнерів, які підходять під їхні вимоги! Як ви вважаєте, я слушно міркую?