Я ніколи не думала, що моє сімейне життя буде таким. Останнім часом ми часто з чоловіком лаємося і ніяк не можемо порозумітися. Виною всьому, за його словами, моє недбале ставлення до прибирання та приготування, хоча це зовсім не так. Так, я не збираюся стояти цілодобово біля плити та постійно щось прибирати, у мене багато інших радостей у житті. Та й сімейне життя я уявляла собі трохи інакше

Я ніколи не думала, що моє сімейне життя буде таким. Останнім часом ми часто з чоловіком лаємося і ніяк не можемо порозумітися. Виною всьому, за його словами, моє недбале ставлення до прибирання та приготування, хоча це зовсім не так.

Так, я не збираюся стояти цілодобово біля плити та постійно щось прибирати, у мене багато інших радостей у житті. Та й сімейне життя я уявляла собі трохи інакше. Ми будемо щасливі, щось разом робитимемо, чимось займатимемося, ходитимемо кудись.

Але для мого чоловіка головне, щоб у будинку було чисто і було що поїсти, до весілля він був зовсім іншою людиною ніж зараз.

Я йому навіть пропонувала, якщо його щось не влаштовує, наймати хатню робітницю, і оплачувати по черзі, але це тільки більше його розлютило. Я завжди боялася стати схожою на свою матір, яка прибирала, готувала прала, попри те, що приходила з роботи пізно.

У неї ніколи не залишалося посуду на ранок, скрізь і завжди була ідеальна чистота, навіть, напевно, складно було знайти пил на найвищих шафах, так старанно стежила за чистотою.

Вона і мене намагалася до цього привчити, тому ми часто лаялися, але нічого не вийшло. Ідеальна чистота і щодня свіжа їжа ні до чого хорошого не привела, у свої п’ятдесят вона стала виглядати на всі 70, та й до того ж тато від неї 5 років тому пішов до більш привабливої. Аж цікаво, чи готує вона батькові щодня і, чи прибирається постійно? Ну, я думаю, справа далеко не в цьому.

Ні, ви не подумайте, що я зовсім не прибираю, я роблю свої прямі обов’язки, просто може бути не так часто, як хотілося б чоловікові. Якщо я щось готую, то готую одразу на кілька днів вперед, щоб більше не морочитися.

Прибирання у мене найчастіше під настрій, тобто я не щодня мию підлогу і витираю пил. У мене й інших справ вистачає. Ми з чоловіком зустрічалися до весілля 3 роки, а потім одружилися та почали жити разом.

Так, до весілля ми разом не жили, і тому він ніколи не чіплявся до мене зі своїм прибиранням. Але і після весілля, перший рік жили добре, ніяких докорів, а тут останні пів року просто постійно мене пиляє, то пил я не витерла, то не пропилососила, а ще він хоче харчуватися, щоб перше, друге компот.

Тут дійшло до смішного, він почав говорити мені про те, що якщо я не виправлюся, то покличе до нас жити свою матір, нібито вона на власному прикладі покаже, як треба дім у чистоті та порядку тримати. Мовляв, і готувати вона мене навчить, щоб не було такого, що він кілька днів їсть одне й те саме.

Я була в повному шоку – він вирішив мене налякати своєю мамою. Потім ще додав, що, якщо буде потрібно, вона і пару місяців у нас пожити може, поки в мене почне виходити. Я як представила цю картину, так і жахнулась.

Скажу одразу, жити з нею під одним дахом я не збираюся. Ні звільніть, і без неї тут місця мало. Знаю я її, їй тільки запропонуй, і вона миттю приїде! Я свекруху на дух не переношу, у мене ніколи з нею не було добрих стосунків.
Вона навіть виглядає так, що по одному погляду стає зрозуміло, що краще за господиню не існує. Ходить завжди в ідеальному білому пальті. І дивиться на мене так, ніби я взагалі нічого не роблю і тільки псую життя її синові.

Раніше я ніколи не помічала за своїм чоловіком, що він мамин синок, якби я помітила це раніше, то ніколи б у житті не пішла за нього заміж. Дякую, вже був гіркий досвід таких стосунків, і нічим добрим це не закінчилося.

І тут, через 2 роки сімейного життя, я розумію, що мій чоловік такий же мамин синок, який завжди й скрізь у приклад наводить свою маму, вважає, що я ніколи не зможу стати кращою.

Я його не розумію, чого він почав чіплятися до мене, начебто вдома і так добре, я ж не запускаю квартиру до стану сараю, просто мені цікавіше кудись сходити, розважитися, а не стояти з ганчіркою і ловити кожну порошинку.

Думаю, зрозуміти мене не складно. Мені раніше здавалося, що я добре знаю свого чоловіка, а зараз він щодня відкривається з іншого боку, причому цей інший бік мені не дуже подобається.

Ну, загалом, чоловік мені сказав, що в мене місяць на те, щоб виправитися, щоб я нарешті зрозуміла, що прибиратися потрібно постійно, що він не хоче їсти вчорашній суп.

А я тут подумала і вирішила, що не збираюся змінюватися, я хотіла своє життя прожити по-іншому, а не стоячи біля плити, тому, напевно, зберу я свої речі та подам на розлучення, нехай живе сам зі своєю матусею. Отже, я погана господиня? Ну що ж, буду цьому статусу відповідати. Хіба я не права?