Я ріс у повній родині разом із мамою та татом до чотирнадцяти років. Мені здавалося, що ми були щасливі. Мої батьки рідко лаялися, а я був радий, що в них такі добрі стосунки. Одного разу я прийшов зі школи раніше, ніж звичайно. Коли я відчинив двері, то почув скандал між мамою та батьком. Вона звинувачувала його у зраді, і я зрозумів, що він знайшов собі іншу жінку

Я ріс у повній родині разом із мамою та татом до чотирнадцяти років. Мені здавалося, що ми були щасливі. Мої батьки рідко лаялися, а я був радий, що в них такі добрі стосунки. Вони возили мене практично щоліта на південь, де ми проводили час разом. Мені не хотілося, щоби це закінчувалося.

Одного разу я прийшов зі школи раніше, ніж звичайно. Коли я відчинив двері, то почув скандал між мамою та батьком. Вона звинувачувала його у зраді, і я зрозумів, що він знайшов собі іншу жінку.

У моєму підлітковому віці було важко зрозуміти його позицію. Невдовзі я втрутився у розмову. Батько намагався пояснити мені, що маму більше не любить, але я щиро не розумів, як таке можливо. Після цього він оголосив про розлучення і сказав, що йде з родини.

Мама сильно плакала, коли тато збирав речі. У цей момент він не думав ні про кого, окрім себе, а за кілька годин пішов і більше не повертався. Я був дуже розлючений на тата і не хотів з ним розмовляти. Він намагався зв’язатися зі мною, але я не брав слухавки.

Коли я вже навчався в університеті, батько підстеріг мене. Я не міг пробачити йому сліз мами та того, що він кинув мене, тому просто мовчки пішов. З того дня він припинив свої спроби зустрітися та почав жити власним життям. Тато надсилав мамі трохи грошей, але я повертав їх назад.

Через рік я знайшов його сторінку в соцмережах та побачив весільні фотографії з коханкою. На них він був такий щасливий, що мені стало неприємно на це дивитися. Невдовзі я дізнався, що в нього з’явився син. Від цього мені стало ще болючіше.

Мене він не хотів виховувати, а іншу дитину завів із величезною радістю. Моя мама теж дізналася про це, тож проплакала всю ніч. Я намагався заспокоїти її, але це було досить складно. З того моменту минуло ще два роки. Я намагався не завдавати мамі проблем, щоб вона не переживала зайвий раз.

Якось мені зателефонував незнайомий номер. Ще кілька років тому я видалив телефон батька, тож не знав, хто мені дзвонить. Він попросив зустрітись. Я вирішив, що треба перебороти себе та поговорити з ним.

За два дні ми зустрілися у кафе. Батько обійняв мене, коли побачив. Я не міг відповісти йому взаємністю, тому просто привітався.

Батько просив дати йому ще один шанс і хоч зрідка зустрічатися. Я погодився, адже у глибині душі вже давно пробачив його. Напевно, мені хотілося спілкуватися з ним, адже відколи він пішов, я сумував.

Якось він запросив мене до себе в гості. Я не став говорити про це матері, але все ж таки пішов.

Він зустрів мене на порозі та запросив за накритий стіл. Незабаром із кухні прийшла його нова дружина – Марина – разом із сином. Я привітався заради пристойності, і не хотів залишатися тут. Коли всі розсілися по місцях, батько почав розповідати про мого зведеного брата Віталіка.

Я думав, він запросив мене для того, щоб поговорити про мене та наші з ним взаємини, але помилявся. Батько просив мене приходити частіше, щоб спілкуватися з Віталіком та іноді сидіти з ним. Від цієї розмови я був у сказі.

Мало того, що він покинув нас, то ще й наполягав, щоб я спілкувався з його сином від чужої жінки. Мені стало неприємно перебувати в його квартирі та в суспільстві цих людей, тому я послав батька якомога далі та пішов.

Дорогою додому я довго міркував про те, що батько насправді ніколи не думав про мене та матір. Я хотів його забути, але мені не вдавалося.

Через кілька років я побачив Віталіка та тата. Він вів зведеного брата до першого класу, а я з болем у душі дивився на їхні щасливі обличчя. Я розумів, що мій батько ніколи не зміниться, проте для себе точно вирішив, що буду хорошим татом для своєї дитини.