Я стою на порозі заміжжя і мене долають сумніви, чи потрібно мені це взагалі? Я постійно згадую колишнього, з яким були стосунки не дуже гарні, зате ми багато сварилися, а потім мирилися. Тоді я відчувала якісь емоції

Я стою на порозі заміжжя і мене долають сумніви, чи потрібно мені це взагалі? Почну спочатку мені йде 26-й рік, мій наречений молодший за мене на два роки, він мене кохає до божевілля, це видно в усьому, в його відношенні до мене, його вчинках і словах.

Він красивий хлопець, спортивне тіло, займається боксом, не п’є не курить і не гуляє, на інших не витріщається, хоча я і не забороняю. А найголовніше що мені подобається в ньому це моральні цінності, на першому місці у нього сім’я, для нього це святе, він завжди допоможе, він той з натовпу хто подасть руку допомоги і не зажадає нічого натомість.

З ним все ясно. А ось зі мною ні. Ми разом пару років і моє серце з ним тужить, там порожньо. Я згадую колись мені рідного і дорогого хлопця, ні, любові до нього теж уже не залишилося, просто я пам’ятаю як я була щаслива і як мені було боляче падати коли крила мені підрізали, здавалося що душа розривалася на частини в грудях так палило палило і все пройшло, все закінчилося для мене.

Напевно так було у кожного. З тим хлопцем я жила рік в цивільному шлюбі і зрозуміла тоді всі “принади” сімейного життя і більше у мене немає тяги туди повертатися.

І кохання до обранця немає напевно, але я знаю одне такого як він я більше не знайду. Іноді я дивлюся на нього ну просто Аполон і думаю про себе що ж мені ще треба?

Може я просто прискіпуюся. І упустивши його скоріш за все я вийду заміж за негідника і буду все життя ридати згадуючи про нього, як часто буває в житті.

За мною завжди бігали дуже гарні хлопці їх було так багато і всі не пили не курили мали мету в житті прагнули до неї, мені такі подарунки робили, якщо я говорила що мені сумно, то під під’їздом у мене через десять хвилин стояли коробки цукерок і квіти зі всілякими смаколиками і причому це робили люди з якими у мене не було ніякої тілесної близькості.

Навіть не цілувалися, тому що я не хотіла їх обнадіювати. А ось я вибирала бабіїв які мене міняли на всяких дівчат, яким було наплювати на мене.

Але зате там моє серце тріпотіло! І жила я зі своїм першим коханням так само, були стусани під зад в прямому і переносному сенсі цього слова! Зате я любила його!