Я терпіти не можу племінника чоловіка: невихований, розпещений, примхливий – загалом, погана комбінація якостей! Оскільки ми живемо в моїй квартирі, я після кількох візитів з перевертанням усіх шаф і тяганням мого кота за хвіст заборонила сестрі чоловіка приходити до нас і приводити свою некеровану дитину

Я терпіти не можу племінника чоловіка: невихований, розпещений, примхливий – загалом, погана комбінація якостей! Оскільки ми живемо в моїй квартирі, я після кількох візитів з перевертанням усіх шаф і тяганням мого кота за хвіст заборонила сестрі чоловіка приходити до нас і приводити свою некеровану дитину.

Щоправда, чоловік засмутився, бо мама та сестра на нього образилися, але ми це якось пережили, начебто все залагодилося, забулося.

На загальних святах нам все одно доводиться зустрічатись. І мені щоразу огидно через те, що племінник чоловіка весь час колупає в носі, а потім цими ж руками лізе в спільні тарілки з нарізкою, вази з фруктами та солодощами.

Спроби вказати на це сестрі чоловіка і свекрусі ні до чого не приводять, вони тільки брови суплять:
“Він же маленький! Ти що, малюком гидуєш?”

Чоловіку сестри плювати, він сам той ще свинтус. Моєму чоловіку хоч і теж огидно, але він мовчить, конфліктів не хоче.

Коли планується чергове свято в будинку свекрухи, я намагаюся брати підробітки, щоби була поважна причина не приходити. Але наближається Новий рік, і чоловік знову починає демонстративно ходити переді мною сумний і бубонить, як йому хочеться провести свято в колі рідних та близьких. А зрозуміти, що походи в гості до його мами мені не в радість і мені там не раді, йому не хочеться.