Зять – любитель чистоти, мені здається, у нього це ідея фікс, на межі розладу. Знала схожих людей, але вони принаймні собі спокійно жити не давали, самостійно все мили, протирали, дезінфікували.
А зятю треба, щоб було чисто, але чужими ручками!
Квартира трикімнатна, у мене єдина дочка, тож все їй залишиться. Зять без житла. Коли вони вирішили зробити наступний крок і разом жити, то я дочці сказала, що вони можуть жити в мене, до них я не лізтиму.
Якось дочка запросила свого залицяльника у гості, щоб нормально познайомитися, поспілкуватися, та обговорити спільне життя.
Він спочатку був згоден, а до туалету сходив, вийшов і відмовився. Дочка потім шепнула, що унітаз у нас йому не сподобався, надто брудний.
Унітаз був швидше старим, з тріщинами, місцями пожовклий від часу. Але якщо така дрібниця людину не влаштувала, то це навіть на краще — точно не вжилися б.
Зняли вони квартиру, пропозицій двадцять ретельно розглянули, припускаю, що було обрано найчистішу.
Дочка з’їхала, але почалися мені дзвінки: підлогу треба щодня мити, посуд насухо протирати, щоб з нього в сушарку не капало.
Ще раковину після використання теж треба насухо протирати, у взутті далі килимка біля порога ні-ні… І це все мала робити моя дочка, щоб її майбутнього чоловіка нічого не дратувало!
– Дай ганчірку, хай сам все робить, коли йому треба, — порадила дочці.
Дочка порадою скористалася, у результаті вони мало не розбіглися. Дочка погодилася на подальше життя з ним, прийнявши чужі умови. Її вибір,- їй жити!
Одружилися, дитина з’явилася, ніби на квартиру збирають, а поки житло продовжують винаймати. У мене брудно, це за мірками зятя, тож навіть економія на оренді житла його не цікавить.
Дочка з немовлям на руках вилизує квартиру, та підробляє. Якщо часу не було краплі з раковини витерти — одразу скандал. Так і мешкають!
Щось мені підказує, що рано чи пізно дочка зрозуміє, що не зобов’язана брати на себе зайві турботи через тарганів у чужій голові!
І залишиться зять один, у срачі, який так його бісить. Точно в срачі, бо сам робити нічого не хоче! Може, до матері повернеться, яка з радістю все намиватиме, аби синочку було комфортно.
Хвилююся за дочку, за її здоров’я. Їй зараз відпочивати треба більше, себе берегти, малюка берегти, а вона забаганки зятя виконує.
Я вважаю зятя лицеміром: любиш чистоту – займайся нею сам, а не перекладай на плечі іншої людини.
У мене новий унітаз, білий, гарний, ціна питання невелика, а зять, як був ненормальним, таким і лишився! Мені здається, це в нього хвороба така! До лікаря б його! Слушно я міркую?
Людмила овдовіла рано. У тридцять п'ять років вона ховала чоловіка. Синові Васі тоді шість було,…
Валентина Сергіївна сиділа на жорсткій вокзальній лаві вже другу годину. Валіза, перев'язана старим шнуром для…
Юля сиділа на кухні та з задоволенням пила чай, що охолонув. Молодший, Мишко, якому було…
— Як це — я не лечу з тобою? — Антон розгублено стояв посеред кімнати,…
— Ти впевнена, що це не помилка, Віро? — прошепотіла Анна, нервово перебираючи ремінець сумочки.…
У Андрія все життя була одна слабкість – жінки східної зовнішності. Він і не думав…