Я запевнила свекруху, що не варто через силу нав’язувати свекру спілкування з онукою. Якщо людина не хоче, навіщо її примушувати

У моїх батьків просто фанатична любов до єдиної внучки – моєї доньки. Вони закидають її подарунками, іграшками, та всіляко балують.

Не можуть пережити навіть три дні, щоб з нею не побачитися. Вже на другий день вони починають за нею нудьгувати.

Хочу сказати, що і моя донька дуже любить дідуся, та бабусю, та чекає на них завжди з нетерпінням. Тобто, у них кохання навзаєм!

І як на противагу їм, батьки мого чоловіка! Вони практично не виявляють інтересу до нашої дитини. Мене завжди дуже вражало, як можна прийти в гості, де мешкає твоя маленька онука, і навіть не привітатися з нею, і не поговорити.

Не кажучи вже за те, щоб принести дитині хоча б цукерку на гостинець. Чи не відчувають поклику крові, чи що?

Спочатку я намагалася всіляко залучати свекра і свекруху до спілкування з онукою. Але свекруха взагалі з’являється в нашому житті дуже рідко, хоча живе вона в кроковій близькості.

А свекор, взагалі, холодний до всіх людей і вкрай не любить дітей, хоча в нього їх троє. Я, взагалі дивуюся, як з такими ненависними батьками, у них виросли добрі, та людяні діти, я звичайно маю на увазі свого чоловіка.

Я вирішила, що не варто свекрам через силу нав’язувати спілкування з дитиною.
Одного разу в неділю, зовсім несподівано, як сніг на голову, до нас у гості приїхав свекор, і цілий день бавився з онукою.

Я відразу подумала, що тут щось нечисте. Не міг він сам виявити бажання навідати онуки, ще й розважати її цілісінький день. Не схоже це на нього. Цьому повинно бути якесь пояснення. І точно!

Я мала рацію! Наступного дня мені дзвонить його нинішня дружина, бо зі свекрухою він давно не живе. У всіх подробицях вона мені весь вечір розповідала, як вона змусила його поїхати до нас, і цілий день провести з онукою.

Пів години вона з трагічністю в голосі розповідала мені, як це було важко — примусити його до спілкування з дитиною!

Як він у всіх фарбах їй розписав, як ненавидить дітей, і взагалі, він такий егоїст, що любить тільки себе, і тільки про себе і думає. Ось звідки вуха ростуть?

Мені одразу все стало зрозуміло! Хоча це для мене не стало супер відкриттям, про щось подібне я й сама здогадувалась.

Я запевнила її, що не варто через силу нав’язувати свекру спілкування з онукою. Якщо людина не хоче, навіщо її примушувати?

Вона все зрозуміла і сказала, що більше ніколи не намагатиметься налагодити між ними спілкування. Все має бути за велінням душі, а не з примусу! Ви зі мною згодні?