Я зібралася йти, але тут бачу, що відкриваються збоку двері і перед батьком посадили маленьку (два або три рочки) дівчинку, красиву, в білому платтячку і дуже сумну. Я не стрималася, підійшла до батька і кажу – це твоя внучка

Одного разу сниться мені, що стою я в сутінках, у великому холі якогось будинку, і чекаю, коли мене покличуть в кімнату, що знаходиться поруч. І ще я знаю, що там мій батько.

Осторонь від мене біля вікна стоять три незнайомі мені сумні жінки, одягнені в траур. Я дивилася в їхній бік, сподіваючись привернути їхню увагу, щоб дізнатися, чому вони сумні і замовити слівце в тій кімнаті, куди збираюся увійти.

Вони відвернулися від мене і, про щось перемовляючись, дали як би натяк своєю поведінкою, що я їм глибоко байдужа. Мені стало прикро, і я відвернулася.

Ще трохи поміряла кроками кімнату взад-вперед (я, коли хвилююся, часто так роблю). Нарешті мені набридло і я без запрошення увійшла в ту кімнату.

У ній знаходився мій батько і ще двоє чоловіків. У тій кімнаті теж були невеликы сутінки. Батько помітив мене і крикнув в мою сторону, щоб я пішла і не приходила, а мені стало ніяково й прикро, що він при сторонніх накричав на мене.

Я зібралася йти, але тут бачу, що відкриваються збоку двері і перед батьком посадили маленьку (два або три рочки) дівчинку, красиву, в білому платтячку і дуже сумну.

Я не стрималася, підійшла до батька і кажу – це твоя внучка, мовляв, ти мене переслідуєш, а я твого сина шукаю. І кажу йому – це твоя кров, ти ж не знав, що у тебе є син. Батько уважно подивився на неї, обняв, а я вийшла звідти.

Далі бачу, що в холі, крім цих жінок, стоїть чоловік, і у них всіх якесь спільне горе. Я вже уві сні зрозуміла, хто вони, але до чого тут дитина?

В душі поспівчувала їм і пішла від своїх відбулися родичів. І коли прокинулася, на душі була якась тяжкість. Ось до чого таке сниться? В когось бувало щось подібне і щось потім траплялося?