Мої 30 років хотіли спочатку взагалі не відзначати, але потім зрозуміли, що не вийде: рідні все рівно будуть вітати, перед ними щось прийдеться ставити на стіл. Тому все ж вирішили скромно святкувати в кафе, запросили найближчих, тобто рідню.
Якось, приблизно за місяць до мого дня народження, у нас у гостях була Маркова мама, Яна Тимофіївна.
Я зварили каву в турці, бо ми всі кавомани, і коли всі вже сиділи і пили каву з тортиком, ми з чоловіком обмовилися, що плануємо взяти недорогу кавову машину, бо варити щоразу на плиті не дуже зручно, особливо вранці, коли на роботу поспішаємо, або коли друзі приходять і треба 4-5 філіжанок готувати, а у нас турка на дві порції.
Тому доводиться готувати у кілька прийомів.– Навіщо вам кавоварка, не купуйте, у вас є, куди гроші дівати, – сказала тоді свекруха. – У турці кава смачніша все ж таки, справжніша.
Ми ще потім з Марком перемовилися ввечері, що, мабуть, Яна Тимофіївна це не просто так сказала – не поспішати з покупкою. І, можливо, що саме кавову машинку свекри запланувати подарувати мені на ювілей.
Отже ми вирішили почекати, хоча, в принципі, ні на що не розраховували.Мої батьки, як і більшість гостей, подарували гроші, а презент свекрів я розгорнула наступного ранку вдома.
З яким же радісним передчуттям я розривала обгортковий папір!У коробці, компактно складена, лежала шуба Яни Тимофіївни, яку я востаннє на ній бачила років зо три тому.
Ні, шуба, хоч і далеко не нова, але у гарному стані і, напевне, вона колись була дорога і гарно виглядала на 45-річній жінці. Потім фасон вийшов з моди, до того ж, вона досить важка, і свекруха перестала її носити.
А я, до слова, шуби взагалі не ношу і не люблю їх. Ну ось така нерозумна, мені у молодіжних куртках і пуховичках поки що зручно і комфортно.
Я ніколи – від слова «НІКОЛИ»! – не натякала ні чоловіку, ні тим паче його мамі, що мені хочеться шубу. Та і якби навіть хотіла, то точно вже не такого фасону і не зі свекрушиного плеча.
Але поки що я не хочу! Тим більше, у подарунок набридлу Яні Тимофіївні одежину.Я у сльозах пояснила все це Марку, він мене зрозумів, хоч і сказав, що я через дрібниці переймаюся, що його мама не хотіла мене образити.
Увечері мені зателефонувала сама її величність Яна Тимофіївна:– Ну як тобі? Підійшла? Я подумала, що ви ж ще іпотеку платите, з грошима не густо, а ти все в куртках бігаєш, не солідно!
Марк запропонував продати шубу на якомусь сайті, а гроші витратити, як мені захочеться.Але у мене в голові визрів інший план, про який я не сказала навіть чоловіку.
Я купила нам чудову кавомашину з подарованих ріднею грошей, а шубу запакувала охайно назад, лишилося тільки перепакувати її зверху у новий обгортковий папір.
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…
Я понад рік перебуваю у шлюбі. З батьками мого чоловіка я завжди була у чудових…
У дитинстві я мала чітке відчуття, що мене привели на світ тільки для того, щоб…
Ось вже двадцять три роки я одружена з людиною в якої дуже непростий характер. Сучасні…