Як не відморозитись у відповідь на його поведінку?

Виникла безглузда ситуація в поточних відносинах, якої хотілося б поділитися (ну і всі ми знаємо, в надії на що))).

З хлопцем ми в стосунках 5 місяців, з яких приблизно 4 бачимося практично кожен день. У загальному і цілому, динаміка по зближенню завжди була радше позитивна – крім частих взаємно бажаних зустрічей, ми спочатку планували спільні короткі поїздки, потім з’їздили разом у відпустку на тиждень, зараз плануємо відпустку на пару тижнів, і так далі.

З різними застереженнями, все, в принципі, добре – ми обидва намагаємося дбайливо ставитися до самолюбства партнера, обидва ласкаві, обидва допомагаємо один одному, чим довше відносини, тим більше. Безумовно, є і бурхливі періоди, і охолоджені, бувають круті епізоди, а бувають конфлікти, але все це якось вирішувалося, досить швидко і інтерес, і потяг вдавалося підтримувати.

Але тут склалася ситуація, яку дуже хотілося б знову повернути в продуктивне русло. Ми обидва явно незадоволені, але я не ясно розумію причини, і що в зв’язку з цим зробити.

Мій молодий чоловік почав пред’являти претензії, яких раніше в зовсім не було, я бачу, що він явно незадоволений в окремих епізодах. Я намагаюся реагувати, як мені здається, конструктивно, але явно не виходить, в результаті чого виникає вантаж. Ситуацій було кілька, буквально за пару днів.

У п’ятницю ввечері у мене був запланований вечір з подругами, в однієї з них був День народження. Ми це не обговорювали з ним, але вдень у п’ятницю ми переписувались, і він сказав, що йде з колегами в бар. Свобода, подумала я і пішла гуляти.

Йому я заздалегідь не говорила про День народження – без наміру, просто в силу того, що у нас не було ніяких спільних планів на п’ятницю, ну і взагалі якось просто не було приводу при розмові. З минулого досвіду, немає такого, що ми прямо обов’язково зустрічаємося в п’ятницю. Наприклад, у вихідні так, ми обов’язково зустрічаємося хоча б вечорами, але в п’ятницю – то так, то ні.

У суботу днем ​​він запропонував піти побігати, але я, прийшла додому о 5 ранку і хотіла відпочити. Про що йому і написала, але запропонувала зустрітися ввечері як тільки я відійду, сказала, що подзвоню. Знову ж таки, вже скільки разів було, що в суботу днем ​​займаємося кожен своїми справами, він і сам любитель! Пізніше подруга запропонувала поїхати по магазинах, я пішла, і, як і обіцяла, ввечері йому подзвонила.

Ми пішли поїсти в ресторан, куди давно хотіли. З’ясувалося, що він і сам в п’ятницю, за його словами, квасив бог знає до скількох (говорю, тому що потім він висловить претензію). Але по порядку.

У ресторані я запропонувала сходити на один спектакль навесні – так як це весна і квитки дорогі, формулювання було таке «Ми хочемо з парою інших друзів сходити на виставу – має бути дуже круто – підемо разом, якщо хочеш! Але якщо це раптом не твій формат, то все ок.

Його відповідь була приблизно такою “Ну в принципі так, ну чому б і ні”.

Я тоді це інтерпретувала як «ну в принципі ок, але не боляче то полювання» і ще раз повторила, що нічого страшного, якщо він не хоче, я тоді просто піду з друзями. І на це він відреагував «ну нічого не скажеш, переконала – типу я йду, але якщо ти не хочеш, не йди, як ніби взагалі без мене хочеш йти». Я охрініла і сказала, що природньо, я хочу йти з ним, я ж йому це пропоную!

Просто усвідомлюю, що це план на квітень, квитки дуже дорогі (платимо порівну), формат не всі люблять, і вирішувати це треба ось прям днями, а то квитків вже майже немає. Ось і намагаюся дати зрозуміти, що зовсім не ображуся, якщо йому не хочеться. Далі були знову перепони щодо «так і не подумаєш, що тобі хочеться – так ну навіщо, звичайно, мені хочеться – ну окей».

У неділю я готувала сніданок, а він пішов брати кави. Повернувся, і запитав, чи була моя вилазка в п’ятницю запланованою або спонтанною. Я відповіла, що запланованою. Він здивовано покивав головою і промовчав.

Потім ми пішли гуляти, я бачила, що він незадоволений, шпиняє мене постійно (що буває взагалі рідко, а вже часто в такий відрізок часу). Я здивовано, роздратовано і з гумором майже завжди реагую, він у цьому плані молодець і хоча б відразу бачить і вибачається, але кількість мене здивувала, якщо чесно, і дістала.

Я запитала, чи все в порядку і чому він вранці поставив мені це питання. Він сказав, що він «просто здивувався зміні у моїй поведінці, тому що раніше, коли у мене були плани, я завжди говорила чітко».

Я, чесне слово, не пам’ятаю, що я там повідомляла, а що ні, але взагалі це неправда – далеко не завжди. Я відповіла так само, як і написала вам – у нас не було планів, він був у пабі, ось я і не сказала.

Потім продовжив, що в суботу з ним я бігати відмовилася, а з подругою поїхала. Знову ж, відповіла, що подруга запропонувала на машині за мною заїхати і повести мою тушку по магазинах!

Бігати я була не в настрої, ось і все. Він мені відповів, що просто це зміна в поведінці, потім я ще й на спектакль незрозуміло, чи хочу з ним йти.

І, звичайно, «я не повинна перед ним звітувати, він не буде мене контролювати». Я бачила, що він до сих пір не задоволений, сказала, що, зрозуміло, там не було злого умислу, що я як хотіла, так і хочу проводити з ним час, і щоб він мене пробачив, якщо йому було неприємно.

Я наївно думала, що ця ситуація себе вичерпала. Залишок дня ми провели добре, враховуючи, який був початок – сходили в новий район, погуляли по вечірньому місту, забігли в музей сексу)), цілувалися в таксі, закінчилося все половиною ночі бурхливого сексу, причому, що почався він у під’їзді)))

Але недовго я раділа, вчора знову почався винос мозку. Вчора вже я запропонувала побігати, сходили, повернулися – він голодний. Зробила дещо поїсти, було мало))) Замовили їжу і вона не їде дві години, а час уже за північ, треба рано вставати, попереду зайнятий день.

Мені дуже хотілося спати, і коли о 00:30 їжі ще не було, я запропонувала, що він може дочекатися, але я буду спати, бо просто з ніг падаю. Він скасував замовлення і ліг зі мною. Спимо ми завжди в обнімку і почали цілуватися ліниво. Потім він почав робити один рух (нічого особливого, просто одна з ласк), яка мені зазвичай подобається, але тут чомусь не хотілося і я прибрала його руку.

Через деякий час зупиняється, запитує, невже мені це не подобається (питання логічне). Я відповідаю, що зазвичай так, так подобається, але просто зараз щось не хочеться (ну ось так воно і є !!).

І тут він мені такий «окей, а що тобі тоді ЩЕ не подобається ?!».  Я у шоці, відповіла, що мені все подобається і що ну просто якийсь настрій сьогодні. «Ні, ну ти скажи, це процес поступовий, краще я буду знати, не треба фантазувати».

Я знову відповіла, що все мені подобається, що я в нього закохана і мені подобається коли він мене обіймає, гладить, просто чіпає, що мені з ним добре і що якщо мені не подобається, я говорю – ну просто ось сьогодні настрій такий .

Він, по виду, залишився переконаний і незадоволений, але потім ми вирішили, що ми це просто все від голоду, пішли перекусили і заснули, слава богу, в обнімочку.

Коротше, я, якщо чесно, не дуже розумію, що робити. Раніше такого не було – навіть якщо щось йому не дуже подобалося, він говорив про це жартівливо, я відповідала жартівливо і ласкаво, і все.

Причин для такого охолодження я можу назвати масу, як пов’язаних зі мною, так і ні: ми приїхали з відпустки в рутину, там, де ми були, у нього багато друзів, а тут тільки я і колеги. У мене на роботі досить напружений період, у нього теж свої події на роботі. Все це, звичайно, впливає ззовні, але я намагаюся, як можу, вкладатися, він теж намагається, я це бачу і завжди заохочую і дякую, по-моєму, все приблизно порівну.

Взагалі, коли ми приїхали з відпустки, я дуже сумувала за ним, ми так багато часу разом проводили, а тут раз, і по різних квартирах. І він теж, загалом-то, як тільки прилетів, відразу до мене приїхав (я повернулася на 3 дні раніше, він був з сім’єю). І взагалі його ставлення змінилося після відпустки – він і там був щедрий яким раніше не був, доглядав за мною поки я хворіла, ну і я завжди врівноважувала рахунки, не скупилася на подяку і підтримувала … Ну або щось не побчила. Потім, коли ми приїхали, аналогічно, і він намагався, і я намагалася, і ось почалося це неподобство.

Зараз мене ці постійні докори вже настільки дратують, що я просто вже не хочу бачити його хоча б пару найближчих днів. Боюся сказати зайве, одразу по голові дадуть.

Але і сумно – я ж хочу і самій бути задоволеною і щоб він був задоволений, і інтерес підтримувався! Але мої методи явно розбиваються об реальність)))