Як я зустрічалася з одруженим. Виправдання і ще раз виправдання Сумна історія, яка більше схоже на виправдання або перекладання відповідальності

Я, звичайно, сама винна, але не все так просто … Звісно, кожен для себе сам зробить висновки і знайде винного.

Випадково познайомилася з чоловіком, коли на вулиці чекала таксі. Він поступився мені своєю машиною, але натомість попросив мій номер телефону.

Я бачила на його руці кільце, він не приховував, що одружений, що у нього є діти … Чоловік зробив перший крок, а я була лише рада цьому, бо закохалася з першого погляду. Закохалася по вуха … немов звичайна школярка, хоча мені вже було за тридцять років.

Він поводився як справжній джентльмен, був галантний, привабливий, гарний, а ще у нього були чарівні вуса. Не знаю чому, але мені подобаються вуса … От у мене пунктик є з приводу вусів.

Йшов час, а мене почало напружувати те, що я є запасним аеродромом.

Але “мій чоловік” так славно співав: “люба, ми з дружиною одружилися не по коханню, а по зальоту”, “у нас вдома постійні скандали – скоро розлучимося”, “поки не можу від неї піти, вона сильно захворіла”, ” не можу зараз її кинути, бо вона налаштує дітей проти мене “.

Тиждень змінював тиждень, час минав, а нічого не змінювалося. Якщо чоловікові потрібно було відпочити й трохи випити, то він приїжджав до мене. Іноді приїздив навіть без попередження. Почалися сварки вже у нас. Я ж не зобов’язана сидіти вдома і чекати, поки він захоче до мене приїхати!

В один із днів просто послала його до біса. Стало шкода часу, який я на нього витратила. А ще його дружину трохи шкода, але це неточно.