Якщо хтось скаже, що любов – це щось прекрасне, то я плюну такій людині у відповідь. Любов – це руйнівний стан.

Шкода, що не існує ліків  від любові…

Для мене життя стало суцільним кошмаром. Більш-менш нормально себе можу відчувати тільки тоді, коли перебуваю в авралі. Коли на роботі завал – то мені добре. Я можу думати про роботу, не відволікаючись більше ні на що інше.

Весь інший час я думаю про дівчину. Для мене вона стала марою. Уже другий рік не можу нормально їсти, спати … жити. Я йду на роботу з думкою про неї, їм, думаючи про неї. Я думаю про неї, коли засинаю і коли прокидаюся.

Дівчина, до речі, дала зрозуміти, що я їй неприємний. Це якщо м’яко інтерпретувати ту фразу, яку вона мені сказала. Розумію, що на милування нема силування і не хочу навіть робити які-небудь спроби, щоб привернути її увагу, але мені дуже погано без неї.

Якщо хтось скаже, що любов – це щось прекрасне, то я плюну такій людині у відповідь. Любов – це руйнівний стан.

Шкода, що не існує лікві від любові – випив пігулку і назавжди розпрощався з цим почуттям. Я б вважав за краще взагалі ніколи не любити, ніж полюбити хоч раз, але так!