Якщо комусь карантин і змінив життя то точно мені, виявляється коли моє життя під загрозою, кохана людина і оком не моргне

Я мала гарну роботу, хорошу машину і чоловіка, який, здавалося мене кохає. Все помінялося дуже швидко. Виною всьому пандемія в карантин. З народження я мала дуже слабке серце і деякі проблеми з бронхами, а враховуючи те, що по роботі доводилося спілкуватися з сотнями людей за день, лікарі порадили якомога скоріше переїхати на якийсь час за місто, а я і рада була, бо тільки купила старий будиночок, який треба було привести до ладу.

Подзвонила коханому, попросила про зустріч, ми тоді жили окремо але майже весь час проводили разом. Але навіть на доводи що до міста рукою подати, він зможе їздити на роботу, ми іноді будемо виходити на прогулянки, на те що треба робити ремонт на дачі він просто посміявся і сказав що не підписувався на це,слово за слово, посварилися.

1. Я зібрала найнеобхідніші речі, зняла трохи готівки, по дорозі заїхала в будівельний магазин, купила багато всього, що могло б знадобитися в ремонті і поїхала. По дорозі мені ледь не кинувся під колеса один молодик. Виявляється він від когось тікав, я на свій страх і ризик згодилася впустити людину в машину. Не знаю чим я тоді думала, але сталося як сталося.

Коханий не дзвонив мені вже 5 днів, навіть не поцікавився що я їм, чи жива-здорова. Я вирішила, що по приїзду заберу свої речі і більше нічого чути про нього не хочу.

З Олегом, хлопцем з дороги, ми прожили разом 2 тижні, виявилося, що ховався він від правоохоронців тому що він мав свою фірму, але його бухгалтер підбив його щось неправильно вказати в звіті, і тому тепер він в розшуку. Нічого такого сильно кримінального.

Зовсім скоро Олег вирішив це питання через знайомих, і мав вирушати в місто. Я не пустила, сказала, якщо їдеш зараз, тоді можеш не вертатися. За ці 2 тижні ми стали як рідні, наче закохана пара.

Як би не хотів мій колишній вставляти палиці в колеса, але ми вже маємо немовлятко, Маринкою назвали дівчинку, сьогодні їй 2 місяці, от вам і карантин.