Є на роботі в нас Сергій, не бабій, досить серйозний, 35 років, але в розлученні. Він мені постійно допомагає, тільки мені, але наближуватися навіть не намагається. Не розумію як привернути його увагу

Ми працюємо в різних відділах. Він начальник. Назвемо його Сергієм. Я просто фахівець середньої ланки. Працюю 4 роки вже, він приблизно так само. Був одружений. Трохи понад рік тому розлучився. Я теж в розлученні.

Нам обом по 35 років. Загалом, я ніяк до нього не ставилася, робочі відносини. Майже рік тому я стала помічати, що він став частіше заходити в наш кабінет (нас там троє жінок, з них двоє заміжня, я вільна).

Дійшло до того, що нашу начальницю викликала директор, і розпитувала, чого це Сергій став нас опікати, з натяком “може там шури-мури” які.

Начальниця все спростувала, пояснивши, що у нас всі заміжні, і романів на роботі не крутимо. На що директор сказала: “Я знаю, що не всі у вас заміжні” (це був прямий натяк на мене).

Потім був момент, коли мене тимчасово переводили в приймальню, так Сергій сам особисто ходив до директора, щоб розібратися, навіщо саме мене переводять. Хоча він взагалі не в моєму відділі працює, тоді теж все це помітили, чого це він так.

Він не бабій, можна сказати досить-таки холодна людина, розважливий, серйозний, до всіх на “ви”. Він ніколи нікому не допомагає. А тут мені допомагати почав, то воду допоможе включити (у нас там кран заїдає), в роботі допомагає. І це всіх дивує.

Начальниця мого відділу помітила це, адже він під будь-яким приводом часто буває в нашому кабінеті. Я стала звертати увагу більше до нього. Так, до мене він добрий, ніжніше відноситься, ніж до інших. Але все ж я думала, що якби я дійсно йому подобалася, він би якийсь крок зробив. Чи ні?

Загалом, я залишила все як є. Я сама дуже стримана людина. Я на роботі не проявляю зайвих емоцій. Колектив жіночий, самі розумієте. Але останнім часом я стала помічати, що між нами щось відбувається, хімія якась.

Мене тягне до нього. Він сниться мені. І він дивиться зовсім інакше, посміхається, дивиться просто роздягає поглядом. Я відчуваю, що я йому подобаюся. Зараз він був у відпустці 3 тижні, і майже через день приходив на роботу, ми часто стикаємося в коридорі.

Він заходить до нас привітатися. І недавно він взяв справу фахівця зі свого відділу, приніс мені, розібратися за моїми даними. Дав мені завдання, дурне, зовсім непотрібне. Потім я питала того фахівця, вона взагалі в шоку була, він ніколи не допомагав їй, і тут узяв її справу, і для чогось пішов до мене, і дав завдання, яке не потрібно було зовсім.

Загалом, мені це здалося дивним. І мені хочеться продовження. Мені він симпатичний. Я переглянула якісь тренінги, всі радять посміхатися. А я зовсім не вмію фліртувати.

Стала посміхатися йому, і чесно, відчуваю себе як дурна якась. Хоча він і посміхається мені теж. І не знаю, що ще робити. Як прискорити наше наближення? Або чекати?

Він може теж сумнівається, тому що я поводжуся дуже приховано. У нас всюди камери, і колеги, яким вже дуже потрібні нові плітки.

Обідати я ходжу додому, іноді в їдальню. Він частіше обідає у себе в кабінеті. Не знаю, як зрозуміти, що я дійсно йому подобаюсь. І як себе вести, щоб розвинути відносини? Загалом, порадьте мені що-небудь. Вдячна вам!