Їхав містом, біля кафе побачив свого старого друга. Він зник після того, як зайняв у мене двадцять тисяч гривень.
Спочатку друг запевняв мене, що поверне гроші, а потім зовсім зник з мого життя, точніше втік з моїми грошима. Цілий рік минув!
-Володя, ти де загубився? – спитав я в нього.
-О, Дмитро, це ти? – розгублено відповів колишній товариш.
-Не набридло тобі ховатися з моїми грошима? – Заявив я.
-Ти про що взагалі? – незворушно спитав він. -Ти про ті двадцять тисяч? Ну, було і було.
-У сенсі було і було? Тобто ти мені не збираєшся їх повертати? – здивувався я.
-Слухай, Дмитро, навіщо ворушити минуле? Тим більше по тобі видно, що гроші в тебе є. Пробач борг по старій дружбі, – попросив Володя.
-Ну, двадцять тисяч, знаєш, теж на дорозі не валяються! Якщо чесно, ти дуже не гарно вчинив, ховавшись цілий рік.
-Я не ховався, просто був зайнятий, – відрізав він.
Було очевидно, що зник він лише через гроші. Наприкінці нашого діалогу він пообіцяв, що надішле мені борг на карту, а потім знову зник. Ну, іншого я й не чекав!
Як притягнути його до відповідальності? В голову приходить тільки розбити йому обличчя…
Якби хтось сказав Марині, що після ювілею свекрухи, до якого вся рідня так довго та…
Того вечора нічого не віщувало біди. Я готувала вечерю — запіканку з грибами, улюблену страву…
- Ти взагалі розумієш, що твориш? - Марина влетіла в передпокій так різко, що гупнула…
- Ти що, Олю, з глузду з'їхала? Що це за цифри? - Вова нависав над…
У суботу Валерія знову взялася до генерального прибирання, доводячи її до ідеальної чистоти. Вона витирала…
— Синку, приїжджай до мене в суботу, у мене серйозна розмова, — Василь сказав це…