З дружиною ми живемо разом уже більше 10 років, у нас двоє дітей. І у мене, і у неї це другий шлюб. Нещодавно я дізнався, що коли моя дружина жила зі своїм першим чоловіком, у неї був коханець, я з ним навіть знайомий

Коли вона розлучилася з першим чоловіком, коханець потрапляє до в’язниці на 5 років. І ось в цей час у нас з нею почалася любов, велика і пристрасна. Я йду з сім’ї, переїжджаю в її місто, але з умовою, що вона ні в якому разі не спілкується з колишнім коханцем, який тоді тільки ось звільнився.

Незабаром у нас народилася перша дитина, все було добре, нормальна сім’я, не гірше, ніж у інших.

Якось дружина пішла з подругами на вечірку і повернулася тільки пізно вночі. Я не сплю, на душі кішки шкребуть. Не стримався, провів жорсткий допит, зіставив факти і швидко з’ясував, що вона в той вечір гуляла з колишнім коханцем (я навіть розмовляв з таксистом, який їх привіз до нашого дому).

Паралельно знаходжу смс ще якогось незнайомого мені чоловіка (3-4 дні фривольних розмов).
Скандал я влаштовувати не став, просто мовчки почав збирати речі. Дружина в сльози: «Між нами нічого не було, ми тільки поговорили» і т.п. Постарався пробачити – все ж дитина, та й любив її.

Через пару років дізнаюся, що у неї на роботі з’явився ще один шанувальник. Вони мило так обмінювалися особистими фото по електронній пошті, нічого їх не бентежило чомусь. Потім дружина їде нібито у відрядження, а я з дітьми (вже двоє) залишаюся вдома. Намагаюся додзвонитися на мобільник – поза зоною. Об одинадцятій вечора позиціоную її мобільник – один з ресторанів міста, плюс-мінус 100 метрів. Телефон включився тільки вранці наступного дня.

Коли вона повернулася додому, я вирішив трохи розпитати її про всі дивацтва в її поведінці. Сказала, що мобільник забула включити, а з цим типом з’ясовувала в ресторані відносини, пояснювала йому, що любить тільки мене і ніхто їй не потрібен. Я знову повірив і не став загострювати конфлікт.

Через пару років з’ясовую, що у неї на роботі новий залицяльник. Знову у них бурхливе листування з фоточками, букети-цукерки. Вчора знову дізнався: на обід не поїхала, він теж. Між собою переморгуються, а мій знайомий натякав, що там у них не все так безневинно, але розвивати тему не став.

Напевно, тутешні читачки скажуть, що це я в усьому винен. Але я справді не розумію, чого їй не вистачає. Вранці каву в ліжко, у вихідні готую сніданки і нам, і дітям. Квіти-подарунки навіть без приводу. Машина у неї не найдешевша, відпочинок 2 рази в рік. Виглядаю непогано, веду здоровий спосіб життя, в ліжку проблем ніяких. Жодного разу не образив, її витрати не контролюю і за дурні покупки не лаю. Намагався вести себе по-людськи, а ось воно як обернулося.

Що, знову прощати, робити вигляд, що нічого не сталося? Вірити, переставши перевіряти і контролювати? Я її люблю, звичайно, і дітей дуже люблю, але дозволяти витирати об себе ноги дуже не хочеться.