Забувши вдома гаманець, Ганна повернулася назад, і, увійшовши в квартиру, почула розмову чоловіка телефоном, яка назавжди змінила її життя

– Ти впевнений, що тобі нічого не потрібно в крамниці? – перепитала Ганна.

– Ні, йди вже, – відповів Борис.

Здавалося, Борис поспішав її випроводити. Ганна зітхнула. Останнім часом чоловік став дратівливим. Однак вона вирішила не надавати цьому значення і не починати сварки.

Вона завжди намагалася уникати конфліктів і була поступливою.

Мати завжди казала, що з неї вийде гарна та слухняна дружина. Так воно й було. Ганна проковтнула образу і пішла в крамницю.

Сьогодні вона планувала приготувати запеченого лосося з лимоном та розмарином, а на десерт – торт за рецептом свекрухи.

Хотіла порадувати коханого. Взявши потрібні продукти, вона пішла на касу, коли раптом зрозуміла, що забула гаманець.

Ганна важко зітхнула і провела рукою по волоссю. Вона швидко набрала номер Бориса, сподіваючись, що він зможе під’їхати. Але він не відповів. Попросивши касира притримати кошик, Ганна побігла додому.

Відчинивши двері, вона вже збиралася увійти, але раптово почула те, що змусило її зупинитися.

Чоловік з кимось розмовляв телефоном. Почуте шокувало її.

– Так, я все продумав, – казав Борис. – Квартиру вже майже переоформив, лишилося лише гроші переказати.

Ганна завмерла у дверях, наче скам’яніла. Серце шалено калатало. Вона схопилася за одвірок, не вірячи своїм вухам. Квартира? Гроші? Що він задумав?

– Звісно, ​​ризик є, – вів далі Борис. – Але що робити? Вона ні про що не здогадається. Та й що вона зможе? Вона ж у мене поступлива, все стерпить.

Ганну душила грудка в горлі. Вона ще міцніше стиснула одвірок. Як Борис міг так про неї говорити? Вони завжди жили у злагоді, вона віддавала йому всю себе. Не вірилося, що це відбувається насправді.

– До речі, щодо поїздки, – вів далі Борис. – Можемо відвідати Париж, як ти хотіла. Як тільки все владнається. Уявляю, як ми гуляємо Єлисеївськими полями. Купи собі якусь гарну сукню.

Ганна стояла і слухала розмову чоловіка з іншою жінкою, не маючи сили ні увійти, ні піти. Коли Борис попрощався, Ганна прийшла до тями.

Вона швидко відійшла від дверей, намагаючись не шуміти, і сховалася за рогом. Серце все ще шалено калатало. Що робити?

Увійти та влаштувати скандал? Або промовчати та спробувати розібратися? Як можна мовчати після такого?

Двері відчинилися, і Борис вийшов у коридор. Ганна спостерігала за ним з-за рогу. Він пройшов повз, не помітивши її.

Коли Борис зник у вітальні, Ганна обережно вийшла з укриття. Їй потрібен був час, щоб все обміркувати.

Вона вийшла надвір і пішла, куди очі дивляться. Про покупки вона вже не думала. Дійшовши до скверу, вона сіла на лаву і затулила обличчя руками. Що задумав Борис? Чому він так вчинив? І що їй тепер робити?

Ганна дістала телефон, збираючись зателефонувати комусь. Але зупинилася. Кому вона могла розповісти? Подругам?

Вони поспівчувають, але чим допоможуть? Батькам? Не хотілося їх засмучувати та і як пояснити? Стільки років разом із чоловіком…

Невже він збирається її покинути? Ганна вирішила зателефонувати до своєї подруги, Ірини. Та одразу зрозуміла, що щось не так.

– Ань, ти плачеш? – Запитала Ірина.

– Вже ні…

Ганна розповіла їй все.

– Може, приїдеш до мене? – Запропонувала Ірина.

Ганна погодилася. Вони посиділи, обговорили почуте. Ганні стало трохи легше. Вона поїхала додому автобусом.

Нерви знову здали. Вона відкрила додаток банку та перевірила спільний рахунок. Грошей справді поменшало.

– Ну гаразд, – прошепотіла вона. – Хочеш грати по-великому? Пограймося.

Повернувшись додому, вона зустріла незадоволеного чоловіка.

– Де ти була? – спитав він роздратовано. – Я тут голодний сиджу, а тебе півдня немає.

Ганна стиснула зуби. Поставивши сумку на стіл, вона почала викладати продукти.

– Спершу вирішила зайти до Ірини.

– Чудово! Чоловік голодний, а вона по подругах ходить.

Ганна промовчала. Взявши лосося, вона почала його чистити. Борис пирхнув і повернувся до телевізора. Ганна готувала вечерю та обмірковувала ситуацію.

Не можна було залишати все як є. Але як діяти? Головне – не видати себе. Потрібно дізнатися більше про його плани. А потім уже вирішувати.

Увечері чоловік, як завжди, дивився телевізор. Ганна вдавала, що читає книгу, але не могла зосередитися.

Наступного дня Ганна вирішила діяти. Вона взяла вихідний, сказавши, що погано почувається. І розпочала операцію.

Вона перерила всі папери чоловіка, перевірила комп’ютер. Знайшла листування з юристом, де обговорювалися деталі розлучення та поділ майна. От негідник!

Як давно він це планував? Як вона могла бути такою сліпою? Але шкодувати було ніколи. Треба було швидко діяти.

Ганна сфотографувала всі документи, та зберегла листування. А потім вирішила зв’язатися із юристом.

Вона швидко знайшла контакти та домовилася про зустріч. Поки чоловік був на роботі, вона зібрала потрібні документи, та почала готуватися до розлучення.

Відкривши окремий рахунок у банку, вона перевела туди частину спільних заощаджень. Подзвонила батькам та попросила про допомогу. А перед чоловіком поводилася тихо, як мишка.

Але одного дня вона приготувала йому сюрприз.

Як завжди, приготувала вечерю. Коли Борис сів до столу, вона поклала перед ним теку з документами.

– Що це? – насупився Боріс.

– Наше майбутнє, любий, – відповіла Ганна з гіркою усмішкою. – Я подаю на розлучення.

Борис зблід. Він хотів щось сказати, але Ганна перервала його.

– Не обтяжуйся виправданнями. Я знаю про твої плани. Чула твою розмову з коханкою і бачила листування. Ти хотів мене обдурити та залишити ні з чим? Не вийде!

Борис сидів у заціпенінні. Ганна продовжувала:

– Не думай, що тобі просто вдасться відсудити в мене все. Я зв’язалася з адвокатом, причому з добрим. Готова витратити купу грошей, аби у тебе нічого не вийшло.

– Ми поділимо все порівну, і ні в який Париж ти не поїдеш. Навіть не думай щось приховати, чи переписати. Я маю всі копії.

Ганна сумно посміхнулася.

– Знаєш, я вже все пережила та прийняла. Не підозрювала, що в нас щось не так. А ти приготував мені такий подаруночок. Ти ж знаєш, що все повертається бумерангом.

Борис сидів за столом, блідий, як полотно.

– Аня, почекай… – видавив він нарешті.

– Не треба, Борисе, – різко перервала його дружина. – Досить брехати. Думав, що я нічого не помічу? Сидітиму і чекатиму, поки ти мене викинеш на вулицю? Ти прорахувався!

– Ти сама винна! – вигукнув чоловік. – Ти завжди була така нудна! Сама мене довела!

Ганна дивилася на чоловіка з презирством.

– Не думала, що ти такий боягуз. Навіть не зміг чесно сказати, що хочеш піти. Отримуй те, що заслужив. А зараз збирай речі та йди.

Борис кричав і ображав її, та Ганна не слухала. Нарешті, чоловік зібрав речі та пішов. Суд визнав переоформлення квартири незаконним.

Майно довелося поділити порівну. Борис кілька разів подавав до суду на колишню дружину, але марно.

Минуло кілька місяців, перш ніж Ганна прийшла до тями. Вона вирішила повернутися до нормального життя, та пішла на день народження до подруги.

Там Ганна познайомилася з привабливим чоловіком. Вона вже не сподівалася зустріти когось у її віці, але вирішила дати собі шанс. І не пошкодувала.

Його звали Андрій, він працював лікарем і був удівцем. З першого погляду Ганна відчула між ними щось особливе. Андрій був уважним, дбайливим, та вмів слухати.

Вони багато розмовляли того вечора, і Ганні здавалося, що вона знає його все життя. Андрій не боявся виявляти почуття і говорив компліменти, від яких у Ганни щоки заливались рум’янцем.

Після тієї зустрічі вони часто бачилися. Андрій підкорив Ганну своїм почуттям гумору, ерудицією та щирістю. Він не обіцяв золотих гір і не говорив гучних слів, просто був поряд.

Він підтримував її у всьому, допомагав забути минуле, та дивитися у майбутнє з оптимізмом. Андрій був повною протилежністю Бориса, і Ганна зрозуміла, що таке справжнє кохання та повага.

Незабаром Андрій зробив Ганні пропозицію. Вона, не роздумуючи, погодилася. Весілля було скромним, але дуже душевним. На ньому були присутні тільки найближчі друзі та родичі.

Ганна сяяла від щастя, а Андрій не відривав від неї закоханого погляду. Вони почали нове життя, сповнене любові, довіри та взаєморозуміння.

Ганна залишила в минулому біль та образу. Вона стала сильнішою та впевненішою в собі. Розлучення з Борисом стало для неї уроком, який допоміг їй зрозуміти, чого вона хоче від життя і якого чоловіка вона заслуговує.

Вона вдячна долі за зустріч з Андрієм, який повернув їй віру у кохання та щастя.

Тепер, дивлячись на Андрія, Ганна розуміла, що справжнє щастя не в розкоші та багатстві, а у простому людському теплі та підтримці.

Вона навчилася цінувати кожен момент, проведений разом, і знала, що знайшла свою другу половинку, з якою готова прожити все життя. Тож, хай їм щастить…

Дякую, шановні читачі, за добрі коментарі та вподобайки!