Все почалося понад 8 років тому. Мене перевели з одного офісу до іншого, і його теж, майже одночасно. На роботі він завжди надавав знаки уваги. Я на них відповідала, тому що він був дуже привабливим чоловіком. Потроху почали зустрічатись, я якось дуже швидко його полюбила. І це, як мені здавалося, було взаємно.
Я знала, що він одружений, але все одно зустрічалася з ним. Думки забрати його із сім’ї, ніколи не було. Ми зустрічалися щодня (кіно, кафе, прогулянки, природа), нам завжди було добре разом. Так минуло 2 роки, і він запропонував відкрити свій бізнес (його) та працювати разом, а не «мучитися на чужого дядька».
Так він відкрив магазин. Обіцяв «золоті гори», що тепер заживемо як нормальні люди, працюватимемо самі на себе і ні від кого не будемо залежні.
Бізнес пішов добре. Заробляв він, як і хотів, але виявилося, що я тепер почала працювати на чужого жахливого жадібного дядька. Я не претендувала на його прибуток, але врешті-решт вся робота була на мені.
Спочатку я була адміністратором магазину, а потім адміністратор плюс продавець, коли треба прибиральниця, я за прибиральницю. Працювала майже без вихідних, з ранку до ночі, ночувала, до речі, там же. Він мені обладнав 2 кімнати під житло (про відпустку і мріяти не сміла).
Він почав ревнувати мене до всіх чоловіків, хто вітається, хто усміхнеться (а це наші покупці, я їм заборонити не можу). Через це у нас почалися скандали, раз на тиждень обов’язково.
Потім через пару днів після скандалів, як ні в чому не бувало, знову освідчувався в коханні, але ніколи не вибачався, а я дурна, розвішаю свої вушка, одягну рожеві окуляри і забуваю все погане. І так щоразу. На роботі він виявився дуже дріб’язковим та істеричним начальником.
Навіть ганчірку для підлоги ми купували своїм коштом. Про прогулянки, походи у кіно чи ресторан я взагалі забула. Цілодобово була в магазині, і часто по 5-6 днів не виходила на чисте повітря.
З ним ми розмовляли лише про роботу, я перестала спілкуватися зі своїми подругами та знайомими. У результаті народила від нього довгоочікуваного сина.
Після трьох операцій, двох викиднів, після 8 років проведених з ним, з людиною, яку я любила більше життя, була готова заради нього на все, не просячи замість нічого, крім любові та уваги.
Перед пологами магазин закрили, тому що сам він працювати не хотів, а після того, як синові виповнилося 4 місяці, чоловік заявив, що він до дитини відношення не має (хоча мій синочок точна копія свого батька) і вигнав нас.
Тепер я одна зі своїм сином і щаслива, що не спілкуватимуся з цією людиною. Тепер я відчуваю волю! Адже я його так любила, а він убив моє кохання за один день.
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…
Я понад рік перебуваю у шлюбі. З батьками мого чоловіка я завжди була у чудових…
У дитинстві я мала чітке відчуття, що мене привели на світ тільки для того, щоб…
Ось вже двадцять три роки я одружена з людиною в якої дуже непростий характер. Сучасні…