Минуло кілька років з того дня, як він мені зрадив. Я багато спілкувалася з іншими жінками на цю тему, читала форуми та жіночі сайти. Можу зробити один загальний висновок: будь-яка жінка після зради чоловіка, хоч раз замислюється про власну зраду. Вона може це і не зробити ніколи, а може пуститись у всі тяжкі відразу і надовго. Загалом, якщо дружина дізналася, що ви були їй невірні, ви потрапляєте на мінне поле. І тут уже як пощастить.
Моя голова ясно розуміє, що якщо я зроблю це, то на нього відповідальність перекладати вже не буде сенсу. Прямо скажу, ця думка, живе своїм життям.
Багато сил йде на стримування себе. Складно перестати ненавидіти його та її, перестати підозрювати його та перестати стежити за її життям у соціальних мережах. Складно дотримуватись принципів, які виявилися нікому не потрібними.
Я теж гарна, я теж хочу, щоб на мене дивилися очима з бажанням і пристрастю. Довгі роки шлюбу ніколи не зроблять його погляд таким, яким він дивився на мене колись. І як нещодавно дивився на неї.
Часто відвідують думки про зраду. Претендентів немає, і поки що я їх не шукаю. Адже це нічим мені не допоможе, але тоді я втрачу те останнє, що утримує мене від скочування в глибоку депресію. Адже я вища за це, я не хочу ставати брудною.
Розлучення годі й спробувати, втрат буде більше, ніж надбань. Я дуже багато вклала в сім’ю, щоб так просто від усього відмовитись. У тому числі й від грошей, комфорту та матеріального добробуту. Я це заслужила, заробила, і не віддам нікому. Але я більше не вірю людям. Жити без чоловіка я не хочу, і немає жодних гарантій, що наступний буде більш вірним, ніж мій теперішній чоловік. Від цього я бодай знаю, чого чекати. Та й надія гріє, що більше він так зі мною не вчинить.
Жінки, яким зрадили, ніколи про це не забудуть. Це я говорю не від свого імені, а з досвіду жінок. Ви розумієте? Вона до гробової дошки це пам’ятатиме!
Всім чоловікам, дружини яких дізналися про ваші зради, хочу дати пораду: моліться. Моліться, щоб у неї не зірвало дах і вона змогла себе стримати. І допоможіть їй пережити це.
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…