Знайомі захоплюються братом, який відсудив дітей у дружини. Тільки діти живуть із нашими батьками, а брат ними не займається

Всі наші знайомі так захоплюються моїм братом Костею. Він же такий відповідальний чоловік, відсудив у ​​матері дітей під час розлучення, звалив на себе відповідальність.

Герой, звичайно. Тільки проблема в тому, що дітей він відсудив через гонор більше, щоб колишній насолити, яка на розлучення подала.

Нині обидві дитини брата живуть у наших батьків. Брат заявив, що йому з його роботою ніколи займатися вихованням, зваливши це все на наших маму та тата.

Мамі довелося звільнитися, бо діти хоч і дитсадкового віку, але хворіють один за одним. Тато ж працює, тягне онуків. Брат іноді грошей підкидає, та й мати на дітей скидає мізерні аліменти.

Я досі дивуюся, як братова дружина знайшла в собі сили подати на розлучення. Костя примудрився одружитися з самою терплячою і спокійною жінкою, яку я тільки колись бачила. А інша б характер брата і не винесла.

Брат собі дозволяв будь-які висловлювання на її адресу, міг не прийти ночувати, підвищував голос, добре хоч не бив. А вона терпіла, жила з ним, ніколи не жалілася, двох дітей йому народила.

Я думала, що так все життя вона з ним і проживе, дуже вже безхребетною вона здавалася. Але минулого року раптово для всіх вона подала на розлучення, мабуть, поведінка брата її остаточно довела.

На розлучення у неї сил вистачило, а щоб відсудити дітей, вже ні. Таке відчуття, що вона сама злякалася, коли наважилася розлучитися, тому на суді з приводу визначення місця проживання дітей нічого путнього не сказала.

Брат ходив павичем, пишався, що він зі шлюбу з дітьми пішов. Пишався, а дітей скинув на бабусю з дідусем. Спочатку обіцяв забрати за місяць, коли квартиру нову зніме, а потім і видав, що йому ніколи з ними няньчитись.

Зате на кожному заході не забував наголосити, що він один виховує двох дітей. Мені здається, його спитай, він імена не відразу згадає, вихователь.

Я допомагаю батькам матеріально, бо бачу, що вони не тягнуть. Двоє дітей вимагають великих витрат, а брат коли виділить гроші, коли ні, а аліменти від матері – чисті сльози. Вона віддає половину зарплати, все чесно, але зарплата там невелика.

Мене так злить вся ця ситуація, але змінити нічого не можу. Батьки з Костей сваритися не стануть за жодних умов, а мати дітей не боєць. Та й не витягне вона поки що дітей на свою зарплату, а брат точно платити не стане.

Він взагалі заборонив батькам давати матері бачитися з дітьми. Ті з ним лаятися не хочуть, тому з колишньою невісткою взагалі не спілкуються і на поріг не пускають.

Вона, як я казала, не боєць, тому судитися ще не скоро дозріє. Я ж іноді беру племінників гуляти, телефоную їй, бо бачу, як вона дітей любить і сумує за ними. Тільки ось не робить нічого, щоби якось виправити ситуацію.

У цій ситуації всі молодці – і брат, і його колишня дружина, і батьки. Тільки дітей шкода.