Зрада — це показник слабкості, бездушності й моральної бідності. І як ти її не виправдовуй, а сенс один

Кожні щасливі люди щасливі по своєму, а нещасні однаково. Мудре висловлювання, яке я зрозуміла, тільки переживши горе і здобувши щастя.

Я зараз знову заміжня жінка, щаслива у шлюбі, нарешті стала мамою, і здобула те щастя, про яке мріяла все життя. Але зараз не про це.

Напевно, кожна людина після зради і перед розлученням це чула. Спочатку закиди та звинувачення, мовляв, це ти мене довів до цього, це твоя вина. Потім, коли людина розуміє що кінець стосунків близький, починається інше: що ми обидва винні, але все можна виправити, зрада це ще не кінець.

Над стосунками працюють двоє, і ми все можемо виправити. Що зрада здатна зміцнити шлюб і зробити стосунки ще кращими і міцнішими.

А тим часом твої почуття гаснуть і людина в твоїх очах теж. Ти міняєшся, почуття згасають і змовкають, твої очі пустіють, настає тиха байдужість та відстороненість.

Твоя половина це бачить і починає намагатися щось змінити, але пізно. А на розлученні знову закиди та звинувачення, причому до старих додалися ще й нові. Ось тільки тобі вже байдуже, ти мовчки йдеш, назавжди відрізаючи від себе те погане минуле.

Так було і в мене. Чоловік зраджував, брехав і грав, а я прощала, любила і вірила, але всьому є свій ліміт, я до свого дійшла, а далі просто перегорнула сторінку і пішла.

Так було і в мого чоловіка. Колишня його дружина завела коханця, грала в ігри, брехала і посміхалася в очі, а потім в істериці намагалася втримати.

На розлученні, як і після того, як зрада вийшла назовні, вона звинувачувала його і дорікала, сміялася і знущалася. Для неї все закінчилося погано, друге заміжжя, в якому їй повернулося все.

Дивний у нас світ, любов, турбота та прощення це слабкість, а зрада, брехня та ігри – це любов. На щастя, не всі такі. Зараз багато хто виправдовує зради, і психологи, і просто люди, ось тільки один факт руйнує всі їхні виправдання: ті, кому зраджують, вони за тих же умов і проблем, не йдуть на зраду.

Отже, зрада — це показник слабкості, бездушності й моральної бідності. І як ти її не виправдовуй, а сенс один. Все це виправдання для слабких, порожніх, гнилих людей, а вони прощення не гідні.