Зробив пропозицію дівчині, а вона відповіла, що їй треба подумати. Місяць не спілкувалися і тут вона дзвонить і говорить, що згодна. А я звісно вже передумав і навіть був у іншій країні…

Як зробити пропозицію, а заодно і ноги…

Зустрічалися з дівчиною два роки. Майже щовечора проводили разом. Я думав, що знайшов справжнє щастя. Два місяці тому вирішив зробити пропозицію своїй дівчині.

Ми зазвичай по суботах ходили в кафе, розташоване біля набережної, попити кави. Я заздалегідь вмовив офіціанта, щоб він замість кави приніс два келихи з шампанським. Віддав йому кільце. На вечір у мене ще були заплановані деякі заходи.

Все так і вийшло. Ми прийшли в суботу ввечері в те саме кафе, офіціант як би ненароком поставив перед нами келихи і пішов.

В її келиху лежало колечко. Я приготував спеціальну промову. Продумав буквально все до дрібниць. Але ось чого я передбачити не міг, так це це фрази: “мені треба подумати”. Мда … “ну ладно, думай”, – відповів тоді я. А що я ще міг відповісти?

Вона думала день … другий день … тиждень … Відповіді не було. Дурневі ж зрозуміло, що це означає “ні!”. Скільки ж можна думати? Тиждень? Я перестав їй дзвонити, перестали спілкуватися. За цей час встиг подумати і я. І єдиний висновок до якого зміг прийти, це той, що вона мене просто не любить. Якщо люблять, то відповідають “так”. Пройшов місяць.

За місяць багато чого може статися. Мені запропонували тимчасово попрацювати в іншому місті. Я погодився. Ні, ну а чого втрачати? Всяко відволікся від тієї ситуації, в якій опинився.

За пару днів завершив свої справи, доба на збір речей. І ось я вже перебуваю за пару часових поясів від тієї дівчини, з якою ще колись хотів жити разом. І тут вона дзвонить: “так, я згодна. Приїдеш?”.

Чорт, такого я взагалі не чекав. Відповів тільки: “тепер мені треба подумати”. Тільки я вже про все подумав. На якого дідька мені жити з людиною, яка настільки сильно сумнівається? Щоб через якийсь час взяти і розбігтися? Те ще задоволення …

З тих пір ми більше не спілкувалися і навряд чи коли-небудь будемо … Тільки зараз я усвідомив, що той випадок в кафе був самим ганебним в моєму житті.

Пам’ятаю ті співчутливі погляди жінок, що сиділи поряд і осудливі погляди мужиків. Я тепер точно ніколи нікому не буду в житті робити пропозицій. Раптом їм теж закортить “подумати”.