– Твій чоловік назад не повернеться. Не чекай. Але дитину люби, і щастя тобі
Пам’ятаю, як зараз, той листопадовий вечір. Дощ зі снігом у вікно січе, вітер у
– Мамо, а чому бабуся каже, що ти мене мориш голодом? – Коля вийшов
– Іро, дивись, як Мар’яна почервоніла! Прямо маків цвіт, як моя бабуся казала. -Так.
– Ну, рідненька, всього п’ятнадцять тисяч! Тобі ж нічого не варто дати їх моїй
– Надя, у нас радість! Мій брат відмовився від своєї частки у спадку. –
— Не можу я більше так! – Віра жбурнула сумку на диван із такою
– Дочко, у мене тиск… – дзвонила мама Олені. – Не спиш? – Восьма
— Та вона мене дістала. Погладшала, вічно всім невдоволена. Не знаю, навіщо я це
Валерій був закоханий в Ірину ще зі школи. Маленька, тендітна, з розсипом рудого ластовиння