Мій чоловік на своїй нинішній роботі працює уже більше 10 років. Завжди додому приходив вчасно, інколи затримувався з хлопцями посидіти, але попереджував. Сім’я була на першому місці.
Але нещодавно до них влаштувався на склад один чоловік. Ми спілкувалися, в гості він до нас приходив, на перший погляд нормальна людина. Але я почала замічати, що досить часто чоловік, працюючи в зміну того Віті, не бере від мене телефон, ігнорує дзвінки, кричить на мене чи зривається.
Думала може співпало так. Але потім стало тільки гірше чоловік почав брати підробітки, хоча потреби в грошах не було зовсім. Приходив дедалі пізніше, іноді зовсім не ночував вдома, прикриваючись тим, що важка робота і він старається для сім’ї.
Коли сезон підробітку завершився сталося ще дещо. Віктор з моїм чоловіком щовечора почали випивати, і якщо робота завершилася в 7, то вдома він з’являвся під ранок.
На той момент я була в декреті з меншим сином, діти мене страшенно вимотували, я була знесилена, ображена, мені було морально дуже тяжко. Коли я сказала про це чоловіку, він просто накривав на мене, бо йому теж важко, але ж він не “ниє”.
Я пояснила, що друзі це добре, але сім’я це головне, вислухала в свою адресу багато цікавих слів, а ще те, що Віктор більше розуміє, підтримує і поважає чоловіка аніж я. Я запитала в чому виявляється його повага? В випивці і в тому, що чоловік постійно йому допомагає? Чоловік пішов, не було його вдома 3 дні.
А потім прийшов, поклав голову на коліна і почав плакати, виявляється що той Віктор дуже сильно підставив його на роботі і тепер його звільнили. Я пробачила, я знала що мій чоловік хороша і чуйна людина, і ніякий Віктор на стане на заваді наших стосунків.
