У мене є багато знайомих з різними професіями. І як повелося в нас в країні, якщо хтось з друзів десь працює, то він має продемонструвати свої навички.
Ось наприклад, якщо ти лікар, то маєш подив тисяч горло, виписати ліки без аналізів, якщо вчитель, то підтягни були ласка дитину по математиці, а якщо юрист, то допоможи відсудити квартиру у чотириюродної сестри.
А ще у мене є друг, який працює програмістом, до нього звертаються всі, то вінду змінити, то компа почистити, як же мені пощастило, що я навчалася на іншу професію.
Отак і живемо, до куми кажуть, ти ж повар, спечи торт, ти ж вмієш, мамі говорять що раз вона швея, має всім допомагати безкоштовно, чоловіку кажуть ти ж сантехнік, забіжи глянь, що там тече. І саме цікаве що яка б професія не була, люди обов’язково знаходять один одному задачі. От тільки мене ніхто не зачіпає.
От ніяких тобі допоможи, зроби, чи порадь. Питають якось у мене знайомі, і це до речі не перший раз, Алла, а хто ти про професії, я з гордістю кажу “ядерний фізик”. А вони такі, ммм, ясно… Абзац.
Марина все життя вважала себе дуже нещасною. З самого дитинства відчувала себе нікому не потрібною…
Ліза була у батьків єдина донька, але не балувана. Їхня родина була цілком звичайна. Батько…
- Знаєте, я обожнюю своє покоління! Ми застали платівки та бобіни, перекручували на олівці касети…
Спочатку його довго кудись несли, потім везли — дорога здавалася нескінченною. А потім різко відкрили…
Кирило одружився у двадцять чотири роки. Дружині, Тетяні, було двадцять два. Вона була єдиною та…
- Галю, поживи у подруги кілька днів, мама приїжджає! - Видав чоловік. Я стояла біля…