Я не могла, просто не витягувала сама все те що на мене звалилося, він був добрим

Все життя мені не щастило на чоловіків, я тричі була заміжня, тому навіть не сподівалися вже що стану нарешті щасливою.

Перший шлюб був більш ніж вдалий, але я овдовіла з маленькою крихіткою на руках, а вся сім’я колишнього чоловіка, його мама, брати і родичі, ті хто посміхалася мені в очі просто відібрали у мене все, до останнього ноутбуку.

Якось я вийшла з цієї депресії, адже на руках була Аліска, а мені всього 19. Через рік я зустріла чоловіка, який почав до мене залицятися, мені було важко і морально і фінансово, але разом з тим я ще кохала свого чоловіка безмежно.

Я не могла, просто не витягувала сама все те що на мене звалилося, він був добрим, допомагав мені, заробляв не захмарно, але на нього можна було покластися, до Аліски відносився нормально.

Але почав зраджувати, часто, перші кілька разів я вибачила, а потім пішла, мені було всього 22, невже я не заслужила на щастя, щоб після когось обіймати чоловіка, ні, сорян, як то кажуть, та я б так не змогла. Ще через рік я зустріла Михайла, ми не одружилися, перший час все було добре, але потім він став різким, почав ласувати оковитою, до доньки був байдужий, грошей не приносив, і я теж пішла.

Пройшло багато років перш ніж я знову змогла довіряти чоловікам, тепер мені 30, я трішки мудріша ніж біла тоді, але знову на ті ж граблі. З Валерою ми разом 2 роки, Аліска любить, як рідну, вона ж його татом називає, заробляє добре, не зраджує, трішки страшний за мене, та нічого, нам разом так добре.

Але на самому початку відносин він попередив мене про те, що він не буде ні гуляти, ні бити мене, дочку не дасть в образу, та він не хоче більше дітей. Я подумала що він просто не знає що це, вирішила що відтане.

А недавно він зробив пропозицію одружитися, але обов’язковою умовою стало те, щоб я зробила операцію яка не дозволяла б мені мати дітей. Я не знаю що на нього найшло, але ось так він вирішив.

Я то більше і не збиралася, але моя подруга відкрила мені очі на цю ситуацію. Вона сказала, таке: “Уявляєш, якщо ти і з цим розійдешся, а потім зустрінеш справжнє щастя, а дітей через цього ненормлального не матимеш, не справедливо”.

І я чомусь згодилася з Лєрою, а тепер думаю як же правильно вчинити, можливо зібрати речі відмовитися від операції, якщо любить то будемо разом, але знаючи коханого він такий категоричний, що може не вибачити, але я вже задумалася про дітей від нього, як чинити благаю, допоможіть, він на роздуми дав кілька днів, час іде, я не можу без нього.