Народився і прожив я в місті Херсон. А коли одружився, батьки розміняли квартиру і ми переїхали.
Свою дружину я любив і вона мене, у нас народилася чудова дочка, яку ми непогано виховали. Вона вже доросла. За роки життя місце проживання наше змінювалося і останнім часом ми переселилися з рідного міста в Маріуполь.
Дочка залишилася вчитися в коледжі в Херсоні з бабусею.
І ось довгоочікуваний випускний, я звісно приїхав привітати дочку. Увечері мене пробила ностальгія і я поїхав відвідати двір свого дитинства, де не був двадцять років.
Ось іду по рідним доріжках, бачу сидить біля мого під’їзду дівчина, підійшов ближче, це виявилася моя колишня сусідка і однокласниця Таня.
Ну, звичайно ми зраділи, випили за зустріч і прокинулися вранці разом.
Треба сказати, що в молодості ніяких симпатій одне до одного не відчували.
А тут як перемкнуло, ми закохалися настільки сильно, що зрозуміли – не зможемо жити порізно. Чоловік у неї, якого я знав, помер. Але я був одружений.
Не схвалюю свого розлучення після 23 років життя, але бувають ситуації, коли правильний вибір буває жорстоким.
Навесні ми з Танею, на 44-му році життя зіграли весілля. Я повернувся в свій двір, в свій будинок, і навіть в свій під’їзд після 20 років. Знайомі, які живуть по сусідству, спочатку зустрічали мене, як примару, але зараз вже всі звикли до мого раптового повернення.