Я чомусь ніколи не вірила в різного роду вебінари там, психологічні прийомчики і все таке. Але одного разу літнього вечора якийсь дідько мене покликав сходити до парку. Чоловік як завжди додому або не прийде, або взагалі посваримося. Діти в табір літній поїхали.
От я взяла подругу під руку і ми попрямували. Прийшли, а там скупчення народу, якісь флаєра роздають. А там безкоштовний вебінар від відомого психолога. Я якщо чесно зараз ні ім’я не згадаю, ні щось інше, в мене і подруги питали, хоч убий не пам’ятаю.
Взяли ми ті флаери, там був вказаний сайт і пароль під яким заходити. Заради цікавості зайшли. Мені здається у жінок за 30 у всіх така проблема, що чоловіки починають гульбенити.
Ми заради жарту вирішили пройти вебінар, не просто пройти, а зробити його як марафон, і для цього обов’язково дотримуватися всього що там пишуть і кажуть. Посперечалися, я вважала що толку мало від цього буде, вона казала навпаки, рада була що натрапила на марафон.
Коротше заспорили на поїздку на море. Хто програє той оплачує. Але обов’язкова умова була не махлювати, все по чесному робити. В цілому почали марафонити. Я вже точно не пам’ятаю що там було, але першим завданням треба було написати чоловікові смс, а потім не брати телефон довгий час. Ми так і зробили, обидві.
Я написала щось типу “Я буду пізно” подруга “Набери, треба твоя допомога”. Головне було просто не брати телефон, ні з якого номеру, взагалі, домовилися відповідати якщо діти телефонуватимуть, а вони в таборі разом були, їм явно не до нас. До пізнього вечора ми сиділи в кафе і заливали своє горе, зранку була неділя і ми домовилися відправити одна одній по букету.
Чоловіченьки наші аж з ліжок повскакували, як виявилося пізніше всі чоловіки однакові. А після обіду ми знову тихцем зідзвонилися і домовилися зустрітися.
Своїм сказали що ідемо в кіно, але коли ті почали дзвонити, не брали знов телефони, а коли мій подзвонив подрузі, вона сказала що ми годину назад вже як розійшлися і мала б бути вдома. Я на подругу лиха була, і щоб помститися подзвонила її чоловіку і спитала чи він з нею не говорив, бо я ніяк не додзвонюся.
Ми були після бару, що з нас взяти, а от благовірні вже і не знали що думати. Ми продовжили дивитися вебінар. Там було сказано приготувати на вечерю щось особливе, вдягти гарний одяг, звабити свого ж чоловіка і … лягти спати.
Так і зробили, обмінялися з подругою фото в спідньому, фото з телефонів не повидаляли, тільки повідомлення один одному стерли. Коротше ще 2 дні вебінару і я винна буду комусь путівку на море.
