Мене звати Влад. Мені 20 років. Хочу розповісти вам свою історію, може допоможете порадою. Все почалося у 2 класі школи, нас було троє, я мій найкращий друг Ваня та дівчинка Крістіна. Ми завжди гуляли разом, грали у різні ігри.
Вані подобалася тоді Христина, і всі про це знали, звичайно в 9 років особливо про це не думаєш, але у них було щось схоже на любов.
Христина на рік молодша за нас. Потім так вийшло, що ми всі роз’їхалися, Іван перейшов в іншу школу, Христина теж зникла кудись.
Ми почали знову спілкуватися в одній компанії, через рік я помітив що Христина стала надавати мені знаки уваги, виражати свою симпатію.
Я не буду приховувати, з дівчатами у мене проблем особливо не було ніколи, та й Іван досі симпатизував Христині. Я не став сваритися з другом і відступив. Вони зустрічалися недовго і потім розійшлися.
В 11 класі ми почали разом гуляти з Крістіною та її подругою в одній компанії, я зрозумів що вона мені по-справжньому подобається, а як сказати не знав або може просто боявся.
Вона завжди мене підтримувала у всьому, мені всі хлопці говорили що я їй небайдужий, вона дійсно чудова людина.
Потім ми 1,5 роки не бачилися взагалі, почалося навчання в інституті, робота, взагалі часу особливо не було. Потім ми випадково зустрічаємося, перекидаємося парою слів і знову розходимося.
Взагалі я розумію, що хочу бути з цією людиною. Але не міг пробачити, що образив її, коли вона зізналася мені в тому що закохана.
4 місяці тому я прийшов з армії, можна сказати, що трохи заспокоївся, рідше став згадувати її, але тут я заходжу в магазин одягу, а вона там працює. У мені все перевернулося, я так хотів обійняти її, притиснути до себе, попросити вибачення.
Я шукав будь-який привід, щоб зайти в цей магазин. У неї є хлопець, він збирається до неї переїхати, за її словами вона любить його.
Але я знаю, що вона не любить його, вона не може в душі пробачити мені те, що я образив її. Що мені робити?
