Мене звати Влад. Мені 20 років. Хочу розповісти вам свою історію, може допоможете порадою. Все почалося у 2 класі школи, нас було троє, я мій найкращий друг Ваня та дівчинка Крістіна. Ми завжди гуляли разом, грали у різні ігри.
Вані подобалася тоді Христина, і всі про це знали, звичайно в 9 років особливо про це не думаєш, але у них було щось схоже на любов.
Христина на рік молодша за нас. Потім так вийшло, що ми всі роз’їхалися, Іван перейшов в іншу школу, Христина теж зникла кудись.
Ми почали знову спілкуватися в одній компанії, через рік я помітив що Христина стала надавати мені знаки уваги, виражати свою симпатію.
Я не буду приховувати, з дівчатами у мене проблем особливо не було ніколи, та й Іван досі симпатизував Христині. Я не став сваритися з другом і відступив. Вони зустрічалися недовго і потім розійшлися.
В 11 класі ми почали разом гуляти з Крістіною та її подругою в одній компанії, я зрозумів що вона мені по-справжньому подобається, а як сказати не знав або може просто боявся.
Вона завжди мене підтримувала у всьому, мені всі хлопці говорили що я їй небайдужий, вона дійсно чудова людина.
Потім ми 1,5 роки не бачилися взагалі, почалося навчання в інституті, робота, взагалі часу особливо не було. Потім ми випадково зустрічаємося, перекидаємося парою слів і знову розходимося.
Взагалі я розумію, що хочу бути з цією людиною. Але не міг пробачити, що образив її, коли вона зізналася мені в тому що закохана.
4 місяці тому я прийшов з армії, можна сказати, що трохи заспокоївся, рідше став згадувати її, але тут я заходжу в магазин одягу, а вона там працює. У мені все перевернулося, я так хотів обійняти її, притиснути до себе, попросити вибачення.
Я шукав будь-який привід, щоб зайти в цей магазин. У неї є хлопець, він збирається до неї переїхати, за її словами вона любить його.
Але я знаю, що вона не любить його, вона не може в душі пробачити мені те, що я образив її. Що мені робити?
Павло був один у батьків. Пізня дитина, світло у вікні. Спадкоємця довго-довго чекали, а виріс…
- Мамо, ти зовсім з розуму вижила?! - Гнат влетів у передпокій. Кинув ключі на…
- Ти зовсім… Ніно! Рідній матері подзвонити раз на два тижні для тебе великий подвиг!…
Валіза впала з антресолей прямо зятю під ноги. Сергій відстрибнув, поправив окуляри, потім сів навпочіпки.…
Той, хто скаже, що до шлюбу Олег підходив винятково розважливо, буде неправий. Зовсім неправий. До…
Віра була симпатичною скромною дівчиною. Її подружки вже з восьмого класу почали зустрічатись з хлопчиками,…