– Мамо, навіщо ти знову погодилася на ціле літо сидіти з онуками? Ти після того разу казала, що втомилась від них. Я б тебе зрозуміла, якби сестри привозили їх по черзі, а то всіх одразу. З молодшими могли б самі сидіти.
– Вони підросли, на рік старші стали. І вони мої онуки! Ось вийдеш заміж і твоїх чекатиму. Згадаєш тоді матір. А Ніна в положенні, їй треба відпочити перед терміном.
– Ще один?
Ліна, Ніна та Ольга були сестрами. Ніна та Ольга вискочили заміж рано, одразу після училища,- спочатку одна, потім друга. Швидко й з дітьми вийшло. У Ніни двоє, плюс під серцем одне, в Ольги двоє.
– Мамо, а ти про мене подумала? У мене іспити, треба вступати, а вони вже з першого червня у нас.
– А де їм бути, канікули ж, перший клас позаду. Садок теж на літо зачиняють, тільки чергова група буде, а там усі разом. Хто за ними наглядатиме? Вдома їх не залишиш.
– Вони могли б відпустку взяти, спочатку одна, потім друга. Усе можна вирішити. Могли б у червні так зробити, а вже потім було б видно.
– Значить, не змогли!
– Я готуюся до іспитів! Мене не відволікати!
Сестри приїхали ввечері в останній день травня, – навіщо втрачати час. Ліна привіталася і зачинилася у своїй кімнаті. Діти намагалися пробратися до неї, але двері не піддавалися.
Ліна сама прикрутила невелику засувку, але від дітей вона має допомогти. Попросила батьків вставити замок, але вони проігнорували.
– Ліно, – постукала мама, – ходімо вечеряти.
– Я пізніше поїм, займаюся.
– Доню, сестри приїхали, племінники.
– То я ж привіталася. Сьогодні без мене. У мене перший іспит – математика. І завтра без мене. І не кажи, що я маю прибрати зі столу, вимити посуд і ще купу справ зробити. Сьогодні це можуть зробити Ніна та Оля. Щоліта одне й те саме, а цього літа я зайнята.
Як тільки у сестер народилися діти, літо перетворилося для Ліни на цілодобовий дитячий садок, а вона сама – на няню, кухаря, вихователя в одній особі. Все літо!
Забрати, нагодувати, погуляти, пограти, почитати. Старшим цього року по вісім, молодшим три та чотири. П’ять років у Ліни жодного відпочинку у літні канікули.
А ще й узимку також, у новорічні канікули. Залишали дітей бабусі, а займалася ними тітка. Ліна вже того літа намагалася бунтувати. Мати працювала, а діти цілий день були з нею.
Мати не розуміла, у неї в голові було лише допомогти донькам. Дід міг пограти з онуками лише ввечері, після роботи та вечері, але зовсім небагато. Зазвичай він засинав перед телевізором.
Діти прокинулися рано і забігали по хаті. Ліна одяглася і вилізла у вікно. За дві години консультація у школі.
– Ліно, ти де? Я стукала, а ти… Мені на роботу.
– У мене консультація, я пішла.
– А діти?
– А дітей бабусі привезли! Зі мною ніхто не домовлявся. Візьми відпустку. Може, ти хочеш, щоб я іспити завалила? Так я дуже постараюся, щоб вступити та поїхати. І ще ми з дівчатками після іспитів працюватимемо.
– Ліно, ти не можеш так вчинити. Ти потрібна вдома!
– Дайте мені скласти іспити, інакше я піду з дому!
Мати важко зітхнула і більше нічого не сказала. Вирішила потерпіти, поки йдуть іспити.
Ліна сама подала документи в училище, в десятий не пішла, хоча мати наполягала. Знайшла роботу, поки що у місцевому кафе.
Мати влаштувала скандал, з дітьми сидіти нема кому.
– Що ти собі дозволяєш? Треба допомагати сестрам. Ти поїдеш на навчання і будеш у них жити, а отже зараз маєш на це заробити. Ти літо сидиш із племінниками, а сестри тебе на час навчання візьмуть до себе.
– Мамо, я житиму в гуртожитку, навчатимусь і працюватиму. А жити у них, це означає і за дітьми дивитися. Ти що, сама цього не розумієш?
– І допоможеш! Ніна в положенні, їй і так тяжко. У садок, в школу відводитимеш.
– Діти ж не мої. Я вчитись буду і працюватиму. А вони поряд живуть, нехай допомагають одне одному.
– А хто потім тобі з дітьми поможе?
– Ніхто. Я сама впораюсь, а від них жодної допомоги не дочекатись. Ти розпестила їх за мій рахунок. Ніночці допомогти, Оленьці теж! Але в мене тепер своє життя, навчання, робота. Хто мені платитиме гроші?
– Якась ти неправильна виросла! Намагалися ми тебе виховувати, а ти.
– Мамо, нехай Ольга чи Ніна приїдуть і допоможуть тобі. Це ж їхні діти!
– Ось я й кажу – неправильна ти. Діти спільні.
– Ага, спільні!Але не мої!
Ліна на вмовляння не піддалася. Вона бачила, що мати втомлювалася, але і їй треба було працювати. Гроші були потрібні.
А потім… мати послизнулася на кухні й зламала ногу. Хто і що пролив можна було не з’ясовувати. Складний перелом, лікарня, опер ація.
Ліна зателефонувала сестрам, попросила приїхати за дітьми, але вони проігнорували. Вони ж на все літо дітей залишили.
– Тепер тобі, дочко, доведеться з дітьми сидіти.
– Ні! Вони самі сидітимуть!
З усіма дітьми їхати в місто треба автобусом, тільки ось одній Ліні не впоратися. Довелося подругу попросити та сплатити квитки. Вони розраховували віддати дітей та повернутися на останньому автобусі.
Ніна відчинила одразу, з квартири долинала музика. Діти зраділи батькам. З кімнати з’явилася Оля. Тепер її діти кинулися їй на шию.
– А у вас свято?
– Так. Просто зібралися поспілкуватися.
– От і добре. Діти скучили, а мама не може за ними дивитися, я пояснювала. Ви відпочиваєте, втомилися, а про маму хтось подумав?
– У вас по двоє дітей і ви всі видихнулися, а мамі підкинули чотирьох! А тепер вона за ними бігати не зможе.
– І навіщо ти їх привезла? Завжди ти справлялася. Які проблеми? Ми ж тут працюємо.
– А я там працюю! Мама поки що у лікарні. Бувайте. Дітей я вам здала, за їхніми речами приїжджайте самі. І… залишати їх більше не треба. Бо я можу й інший вихід із ситуації знайти.
– Який може бути вихід?
– В опіку здам!
Ліна вчилася та працювала. Сестри приїжджали до батьків із дітьми. Іноді залишали їх, але не всіх одразу, і не надовго.
Мама вже не може справлятися з усіма, а Ліни вдома немає. Вона вийшла заміж, виховує дочку, поки що одну. Мати відвідує її частіше, ніж сестри, хоч і нарікала на неправильне виховання. Як кажуть, що посіяла…
Пишіть в коментарях, що ви думаєте з цього приводу? Ставте вподобайки.
Іллі було три роки, коли мати збирала валізу. Був березень. За вікном хлюпала брудна весняна…
Ніна поспішала додому. Вже десята година вечора, хотілося швидше дістатися додому, повечеряти і лягти спати.…
З новою сусідкою Єва порозумілася майже одразу: Василина з чоловіком переїхали у квартиру навпроти три…
Валерія з дитинства любила тишу та природу. Коли вони з братом були маленькими, то часто…
Важкий блокнот для звітів лежав просто під величезною чорною лапою. Тайсон, розтягнувшись на моєму невисокому…
Марина вже майже закрила додаток банку, коли вирішила перевести на накопичувальний рахунок ще дві з…