А маму ви мою бачили? – Запитав Вадим. – А як же, там всі регочуть з історій Любашки

Кішка Машка припала збоку погрітися, і Вадим відчув себе хоч і на роботі, але як вдома, і тим більше було приємно згадувати минулі кілька тижнів. А почалося з того, що один з гостей, назвемо його Гнат, вирішив «затриматися», щоб забухати на тиждень на базі. Основна маса гостей роз’їхалася по домівках, залишивши удвох Гната і Вадима.

– Ну що, по п’ятдесят? – запропонував Гнат.
– Зауваж, не я це запропонував – сказав Вадим, і дістав стопки.

Після випитої пляшки самогону Гнат позначив порожнечу тари, Вадим подумавши сказав: – постривай, – і притягнув сорокалітрового флягу браги.

 – Ну, тоді живемо! – зрадів змахнув руками Гнат.

На вулиці вже настала непроглядна, безмісячна темінь.

– Так, я ж на роботі, – згадав Вадим, – піду, огляну территторрію.
– Терторію, – поправив Гнат.

Одягнувши ліхтар на голову, Вадим обійшов гостьовий будинок, і здивовано зупинився. Що стоїть на приколі трактор МТЗ кліпав аварійними вогнями.

– Не поняв, – подумав Вадим.

Адже в повній темряві він не міг не побачити цього, коли йшов сюди.

– А може Гнат приколовся?
– Гнат! – закричав Вадим

Гнат вийшов з будиночка сторожа, і теж отетерів.

– Це що? – запитав Вадим, показуючи рукою на трактор.

Гнат, не довго думаючи, підбіг через недоторкане вже як місяць, заросле травою поле, продираючись крізь колючки до трактора, і пірнувши в вікно з відсутнім склом, відключив аварійку.

Посидівши, вирішили лягти спати. – Ранок вечора мудріший!

Коли вранці виявилися зламані двері залізного вагончика, і купа гною на пірсі біля ставка, Гнат здивовано запитав¸- не зрозумів, це як?

Вадим розповів йому про попередні зустрічі з «Васею».

– Да-а, три роки поживеш на самоті в лісі, і не таке привидиться, але тут я свідок! – констатував Гнат.

Потім Гнат поїхав.

Вадим зателефонував старшому братові, той запросив бути хрещеним одного з двійнят синів, які народилися за півроку до цього, і Вадим поїхав на хрестини.

Триденний піст, обряди, хрестини. На базу Вадим повернувся з великого бодуна, але щасливий, що став хрещеним батьком, адже рідних дітей у нього не було, у всякому разі про таких не було достовірної інформації.

Відходячи з похмілля, довго не міг заснути, але в якийсь момент відключився, і приснився дивний сон.

Як би з боку спостерігає чоловіків, які підходять до жінок, неймовірно, скоріше навіть розмашисто, відкривають рот і зверху заковтують, ні, навіть швидше накривають їх, і вбирають в себе ніжно, як ніби пестять. Потім, як якась інфузорія туфелька, роздвоюються навпіл, і утворюються знову два, ні, три або чотири нові людини, один з них обов’язково чоловік, інший жінка, а далі різноманітність. І всі щасливі.

– По ходу у мене їде дах, – прокинувшись, подумав Вадим.

Знову привезена шефом лайка не давала заснути, інші собаки теж їй подвізгівалі і підвивали. Вадим вирішив прогулятися до ставка. Взявши  потужний ліхтар, вийшов з дому, і, як прожектором висвітлюючи територію, натрапив променем на Нього.

На свій подив не злякався, а тільки сказав – О, привіт!

– Це добре, що ти вже залишив страх, значить, будеш сприймати реальність більш об’єктивно, – сказав Вася, знаходячи прямо на очах.
– А відразу не міг так підійти? – запитав Вадим.
– А як би ти мене сприйняв? – питанням на питання відповів Вася.
– Швидше за все прогнав би, – зрозумівши, погодився Вадим.
– Залишимо, є більш серйозні моменти, в які я тебе хочу присвятити. Ти готовий?
– А я як в тому мультику; «До п’ятниці абсолютно вільний».
– Ти на хрещенні службу відстояв, і від Сатани відрікся. Хоча гріхів у вас, людей, завжди вистачає, але на подив деякі вміють їх відігнати, і в тебе ми побачили такого.

– Не понял, хто Ви? – перейнявся від таких слів напів-тваринної людини, в загальному, перевертня Вадим.

– Не люблю, коли перебивають, але в даний момент було поставлено резонне питання. Ти з дитинства багато читав фантастики і оповідей з міфами. Багато що звичайно придумано, але дещо майже правда. Вас мало таких, кому дається це Знання.
– Ну, нічого собі я потрапив, і з чого така честь?
– Мама за тебе просила.
– Почекай, вона ж п’ять років як …
– Слово, яке люди люблять вживати, не розуміючи сенсу. Вона ж тобі казала, що душа безсмертна? – жорстко обрізав Вася.

– Ті, за кого ви молитеся на Землі, Там знаходять спокій, і благість Отця.
– Це я знаю, а ти звідки знаєш мою маму?
– Та хто тільки не знає Любушку? – розсміявся Вася, – там весь сьомий рівень регоче, коли вона починає розповідати про своє земне життя. Тільки тому  і дозволив тебе привести! Особливо після того, як ти душею відкрився в церкві.
– Слухай Вась, якщо ми туди не назавжди, то у мене як-би робота, – засумнівався Вадим.
– Ти помітив тишу?

Тут Вадим звернув увагу на те, що шум вітру, до якого вже звик, відсутній.

– Подивися на кішку. Рудий кіт, постійно терся об ногу, завмер, як в зупиненому кадрі кіно.
– Зрозумів?
– Ні.
– Коли я з’являюся на очі людині, час зупиняється, і тому ти повернешся точно ж тоді і туди.
– А там курити можна?
– Я знаю тобі треба подумати, тому кури зараз, а там ти навіть і не згадаєш.

Вася навіть і не питав, просто після чергової затяжки, Вадим зрозумів, що варто десь, і як дурень тримає порожню руку біля рота.

Що таке спектр він знав ще з шкільного курсу. Але чи може бути таке розмаїття гами? – це може описати тільки його далекий родич Ілля Юхимович.

Архітектуру описувати марно, його просто не було. Було все відразу і скрізь. Чи то люди в будинках, то чи вдома в людях.

Гармонія самої сутності входила, ні, вдихала усіма фібрами тіла, або вірніше тою хмарою, якою Вадим був зараз.

Люди були одягнені хто на що здатний: від накидок з необроблених шкур, сарафанів середньовіччя, костюмів його часу до неймовірної одягу, мабуть майбутнього.

І при цьому самі люди неймовірно красиві.

– Вадим, руку опусти, а то виглядаєш як ідіот, – розсміявся Вася.
– Вась, це я де?
– Вірніше сказати як! – відповів він.
– Не зрозумів?
– Це і є п’ятий вимір.
– А мама тут? – з надією запитав Вадим.
– Ні, я ж тобі казав, вона на сьомому, тобі туди ще рано. Ти уві сні бачив дивних людей?
– Це які їдять один одного? – здогадався Вадим.

– Ха, ну люди, вам аби поїсти та випити. Ні, так народжуються душі від праведників. Ну як тобі тут?

– А що це взагалі? – зацікавився Вадим, – що таке п’ятий вимір.

– Ти бачиш, всі з різного часу, як би і не знайомі одне з одним, але в той же час і привітні? Це душі праведників, які ще в своєму тілі на Землі, і Отець їх перевіряє на готовність до залишення тіла, і допуск на шостий, а кого-то відразу на сьомий рівень, або на вашу вимір.

– А я коли?
– Знати тобі не дано, а зараз пора до …

 Вадим відчув тертя об ноги рудого кота і закашлявся від диму. Зрозумів, що він удома, і життя пішло своєю чергою.

Related Post

Без п’яти хвилин графиняБез п’яти хвилин графиня

Мені 30 років, я менеджер IT-команди в міжнародній компанії, дуже люблю свою роботу і вона приносить мені адекватний дохід, шість років одружена з чудовим і дуже турботливим чоловіком (освідчився через

Закохався у сусідку, яка з жалю підгодовувала мене…Закохався у сусідку, яка з жалю підгодовувала мене…

Роман з сусідкою, або їжу відпрацьовувати треба 😉 За мотивами цієї історії. Згадав, як мене майбутня дружина підгодовувала. Переїхав в невелику квартиру на околиці Києва. Велику частину часу проводив на

facebook