А може, твій Гришка взагалі аферист?
Віка вкотре слухала обман чоловіка, як важко виплачувати кредит за машину, але намагалася зберігати серйозне обличчя.
– Роки за два вже має закрити цей кредит, — розповідав Гриша. — Тоді легше нам буде, а поки що доведеться ще трохи економити.
– Так, я пам’ятаю про твій кредит, — відповіла вона, займаючись своїми справами на кухні. — Просто мені здавалося, що вже майже всю суму виплачено. Я помиляюсь?
– Ой, там у банку щось наплутали з платежами, тож відсотки за кредитом перерахували, — торохтів чоловік, явно вигадуючи на ходу чергову легенду.
– Гаразд, мабуть, це я щось неправильно зрозуміла, — відповіла Віка, не бажаючи провокувати конфліктну ситуацію.
Коли вони починали зустрічатися, Гриша одразу розповів, що був одружений, зараз має проблеми на роботі та не закритий кредит. Закохана Віка демонструвала чоловіку повну підтримку та переконувала, що все обов’язково буде добре, і вони разом упораються з усіма труднощами.
Частково так і сталося. Незабаром Гриша отримав підвищення, колишня дружина не докучала, а борги здавалися звичайною справою. Лише за два роки після весілля трапилася неприємна історія.
– Тобі, звичайно, круто, батьки допомогли чималий внесок по кредиту віддати, — випадково почула вона розмову чоловіка з рідним братом. – У мене ось іпотека не закрита і доведеться ще найближчі десять років на неї працювати. А в тебе машина виплачена, дружина з квартирою, живи та радій.
– А ти ще голосніше покричи про це, — чомусь розгнівався тоді Гриша.
– Ми ж одні сидимо у квартирі, чужих тут немає, Віка на роботі, — виправдовувався Влад. — Я взагалі не розумію, чому ти від неї ховаєш правду про кредит.
– Віка скоро має повернутися, — сердився Гриша. – Мені зайві проблеми не потрібні!
У цей момент Вікторія вже стояла у коридорі та чула розмову братів, але видавати свою присутність не стала. Вона голосно грюкнула вхідними дверима і вдала, що тільки-но зайшла.
Побачивши жінку, Гриша імітував радість зустрічі, а Віка створила видимість, що нічого не чула. Але з того вечора довіра до чоловіка була підірвана, а першорядним завданням стало дізнатися, куди благовірний витрачає гроші, призначені на виплату кредиту.
– Сто відсотків подругу на боці завів, – висловила свою однозначну думку подруга Юля. — Іншого пояснення не маю.
– Ні, я відчула б, що він мені зраджує, — не хотіла вірити в це Віка. — Просто не можу зрозуміти, чому він бреше і куди витрачає гроші?
– Брехню ти не відчула, а коханку прямо відразу б відчула, — не здавалася Юля. — З міцними напоями у твого Гришка проблем немає, може, захопився азартними іграми, але швидше за все, таки інша жінка на боці.
Віка кілька разів намагалася розпочати складну розмову з чоловіком і шукала правильний момент та слова, але не виходило. Начебто у стосунках все було нормально, чоловік з роботи повертався завжди вчасно і слідів у вигляді чужих речей чи ароматів не було.
Періодично фантазія Вікі малювала дивні картинки та сюжети, які жінка намагалася швидко відкидати, щоб не отримати нервового зриву. Тому чергову розповідь Гриші про фінансові труднощі вона сприймала дуже неприємно.
– Ну, давай, тягни далі, — крутила її подруга Юля. — Поки ти вдома затишок створюєш, плани спільні будуєш, і вечері готуєш, твій чоловік круто проводить час. Ось так прийдеш якось додому, а на тебе там, у кращому разі, чекає записка з прощальними словами та пусті шафи.
– Не роби з Гриші монстра, — нервувала Віка. — Це моя квартира, не стане він виносити звідси моє майно.
– Тільки потім не кажи, що я не попереджала, – бурчала подруга. — Багато таких історій буває, а потім жінки віч-на-віч залишаються з проблемами, дітьми та оформленими на них кредитами. А може, твій Гришка взагалі аферист?
Самоїдство Віку вбивало, вона почала нервувати, на роботі часто була неуважною, а вдома не могла нормально спати ночами. Начальник навіть запропонував у відпустку піти, щоби трохи “перезавантажитися”.
Вона спочатку відмовлялася, а потім рукою на все махнула та погодилася.
– Якби не кредит, можна було б зараз поїхати відпочити, — мрійливо говорила вона, спостерігаючи за реакцією чоловіка. — У мене відпустка два тижні, і ти б вирвався з роботи хоча б на тиждень, як би чудово було.
– Ти ж знаєш, що ми не можемо собі це дозволити зараз, — впевнено брехав Гриша. — Та й на роботі завал мене не відпустять.
– І кредит платити за машину треба, — давала йому останній шанс зізнатися у всьому Віка.
– Ну, звісно, — добре грав свою роль чоловік. — Борги віддавати завжди непросто, але треба.
– З мене досить! — зненацька вибухнула Віка, не готова далі терпіти цей обман. — Кажи чесно, куди ти діваєш гроші?
– Кредит…машина… потрібно… терміново, — якось розгубився чоловік.
– Якщо ти зараз не розповіси правду, завтра я подаю на розлучення, — не могла більше контролювати себе Вікторія.
У кімнаті зависла тривала пауза.
– Я допомагаю грішми Марині, своїй колишній дружині, — на одному подиху випалив Гриша, і заплющив очі, наче в очікуванні ляпаса.
– Дуже цікаво, у вас дітей не було, людина вона доросла, самостійна, працює, — нічого не розуміла Віка. – Чому ти маєш давати їй гроші щомісяця? За що? І чому ти взагалі за моєю спиною з нею спілкуєшся? Ти ж жодного разу про це не розповідав! – У Вікі було безліч запитань до чоловіка.
– Та там нічого такого, просто Марина мала проблеми, і я їй допомагав, — виправдовувався Гриша. Через місяць після нашого розлучення у неї машина зламалася, треба було нову брати, вона ж їй для роботи потрібна. Ось і кредит. Та й щомісячні витрати ще є, — невпевнено розповідав чоловік. – Потім ще проблеми зі здоров’ям, і так, по дрібниці.
– І? — як і раніше, не розуміла Вікторія. – Чому саме ти все це оплачуєш?
– Просто у Марини в місті більше не має нікого, — уникав прямого погляду на дружину чоловік. – Та й винен я перед нею, от і допомагаю тепер.
– У чому винен? – була рішуче налаштована довести розпочате до кінця Віка.
– Це я Марину перетягнув сюди, а потім, виходить, покинув, — невдоволено розповідав він. — Ми разом працювали, потім мене перевели до головного офісу і вона зі мною переїхала. Розумієш?
– Не дуже, — не збиралася брехати жінка.
– Ну, вона тоді з роботи звільнилася заради мене, переїхала, — вів далі Григорій. — Ми спочатку нормально жили, потім нерозуміння почалися, і я з’їхав. А коли тебе зустрів, то вже на розлучення подав і їй зізнався.
– Чудово, — не чула себе через дзвін у вухах Віка. – Тобто коли ми познайомилися, ти ще був одружений? Ти про це не згадував. Виходить, у вас був шанс все виправити, а я зруйнувала вашу сім’ю?
– Не було вже в нас сім’ї, — нервував чоловік. – Може, просто тішили себе надіями, тож не розлучалися.
– Значить, ти оплачуєш своїй колишній ЇЇ кредит за ЇЇ машину, даєш їй гроші на інші витрати, при цьому ще вважаєш себе винним перед нею? — не могла повірити своїм вухам Віка. — А якщо вона попросить тебе спокутувати провину та залишатися з ночівлею?
– Ось тому я тобі нічого не розповідав, знав, що ти зрозумієш мене неправильно, — невдоволено говорив Григорій. — Не можу я її кинути у скрутний момент, розумієш? Марина б мене точно не залишила, якби мені потрібна була допомога.
– Ну, чудово, тобто, якщо в тебе щось станеться, ти чекатимеш допомоги від своєї колишньої? – Не могла усвідомити сказане Віка. – При тому, що маєш дружину? Значить так, Супермене, або ти залишаєш своє минуле в минулому, і ми назавжди закриваємо цю тему, або крокуй далі рятувати свою Марину, а я сама справлятимуся зі своїм життям далі.
– Чого ти так? — увімкнув роль скривдженого Гриша.
– І так, якщо ти вирішиш до неї повернутися, переді мною можеш не почуватися винним, все нормально, — вирувала вона. — Просто мій чоловік утримує колишню дружину, клас! – жінку вже було не зупинити. – Це ти, чого так? Ми ж дитину планували завести! А за фактом: ні відпочинку, ні покупок, ні розваг, ні подарунка від тебе! А все, виявляється, йде на колишню, з глузду з’їхати!
Гриші вже не було чого на все це відповісти.
Потім вона весь вечір проплакала і не розуміла, як жити далі. Він сидів на кухні з великою чашкою чаю і теж нічого не міг придумати.
Гриша кохав Віку, і навіть у цьому не сумнівався, але Марину без допомоги він залишити не міг принаймні зараз. Ітог був таким _ пара розлучилася. Віка не змогла прийняти той факт, що чоловік піклується ще про одну жінку.
