У трамвай забігає парочка. Мужик з пакетом, дамочка цей пакет бере: – Ну ось, йогурт купити забув! А масло, треба ж було брати із зеленою смужкою, а не синьою, знежирене …
О Боже! Я ж сто разів тобі говорила, що не їм шоколад зі всякими там горіхами і родзинками! А ти знову купив! Я божеволію!
Мужик дістає шоколадку і жбурляє її у вікно. Приблизно в цей же час, в інший трамвай заходить хлопець. І бачить біля вікна дівчину невимовної краси.
Краще, ніж в його найсміливіших, але пристойних, фантазіях. Його пробиває ніби струмом. Ось вона, його доля і любов, з першого погляду і до останнього подиху.
Але треба діяти. А його від почуттів і емоцій переклинило. Мозок відмовив, м’язи теж. Але спалахнуло почуття вже сильніше його самого.
І він, ходою глибоководної каракатиці різко піднятий на поверхню, підходить до своєї обраниці. Він хотів опуститися на коліно, як лицар, але у каракатиць немає колін, тому, стоячи в природній для каракатиць позі, але дивною для людини, він почав:
– Дівчино, ви дуже гарна. Можна з вами познайомитися? Мене Сергій звуть.
Дівчина обернулася. Хлопець симпатичний і їй відразу сподобався. Те, що вона теж справила на нього враження, вона відразу здогадалася, за його дивною напруженою позу каракатиці. Але жінка є жінка. Вона повинна переконатися в серйозності намірів претендента.
Маленька, дріб’язкова, майже формальна матеріальна жертва повинна бути. Хоча на язику вже крутилося, і бажало якомога швидше з нього злетіти, слово:
«Так!» Бачачи, що перед нею злидар студент, вона опускає планку до мінімуму і кокетливо вимовляє:
– А я без шоколадки не знайомлюся. У хлопця в голові черговий вибух, майже справжній. Він дійсно жебрак студент і в кишені крім проїзного – ні дулі.
Перша ідіотська думка, спробувати подарувати їй замість шоколадки свої майже нові кросівки 44 розміру. Але навіть мізків каракатиці вистачило, щоб від неї відмовитися.
Паніка. Думки скачуть. І головна: невже через якусь шоколадку він позбудеться кохання всього свого життя і буде приречений на вічні страждання і муки?
Він не знає що робити. Він в сум’ятті. Він подумки кричить:
«Допоможіть !!! Будь ласка допоможіть!!!” Повз проноситься зустрічний трамвай і в вікно влітає шоколадка з горіхами і родзинками. Вдарившись хлопцю в груди, вона падає дівчині на коліна.
Обидва розпливаються в усмішці. Початок їх щастя покладено. Вони навіть не задумалися, звідки взялася шоколадка. А вона обов’язково звідки-небудь би взялася. Щастя не повинно зриватися через дрібниці.
