Хочу розповісти реальну історію про себе і ви самі вирішите, як до мене потрібно ставитися.
Жила була дівчинка Юля, росла слухняною дівчинкою, доброю, ніжною та щедрою. Вийшла заміж у 20 років за звичайного хлопчика Сергія і думала, що в житті отримала все, що їй потрібне для щастя.
Але яке було її розчарування, коли після весілля чоловік Сергій перетворився на звіра, а всі її друзі, знайомі, родичі як виявилося, весь час тільки користувалися нею, а вона від щирого серця і душі всім допомагала, не просячи нічого натомість.
Так минуло 10 років. У Юлі з’явилися комплекси, вона народила прекрасну доньку Вікторію. Проте одного прекрасного дня вона зрозуміла що так жити не можна, що вона, жінка з прекрасною душею, щира, добра та ніжна.
І ось вирішила Юля все ж таки розлучитися із Сергієм, щоб знайти у своєму житті такого чоловіка, який її гідний, буде її цінувати. Вийти заміж та народити ще дітей. І тоді у її житті почалися проблеми.
З липня місяця і до цього дня, чоловік Сергій не дає їй спокою, всіляко намагаючись перетворити її життя на пекло, не замислюючись про те, що у нього прекрасна п’ятирічна дочка, і вона теж разом з мамою страждає від цього всього.
Підсумок поки що не втішний: Юля без роботи, чоловік просто не дає їй її знайти, з квартири намагаються виселити, аліменти на дитину від Сергія затримують, а він ображає Юлю та кричить, що донька йому потрібна. Хоча вже майже рік минув, а він так і не приїхав до дитини жодного разу.
А Юля все вірить у чесність, справедливість та любов, а також у людей, і не дивлячись ні на що, чекає на щастя. Хоча близькі люди лише обманювали та використовували її у своїх цілях.
Що буде далі, думає Юля, змахнувши сльозу, обійнявши дитину: «Я буду щаслива! Адже я найкраща і найпрекрасніша жінка на Землі!». А зараз треба бути сильною заради себе та дитини.